Наукові погляди сьогодення базуються на переконанні, що батьки є першими та головними вчителями дитини. Тому соціальна підтримка таких сімей – це вирішення цілого комплексу проблем, пов’язаних з допомогою дитині: лікування, освіта, соціальна адаптація та інтеграція в суспільство. У процесі взаємодії школи та сім’ї дуже важливо враховувати інтереси, пріоритети та проблеми сімей. Батькам дітей, які мають особливі освітні потреби, необхідно тісно співпрацювати з педагогами та бути їхніми партнерами у розробці й реалізації навчальних планів.

Основним завданням інклюзивної освіти є створення всіх необхідних умов для розвитку особливої дитини в освітньому середовищі. Цим займаються адміністрація навчального закладу, психологи, соціальні педагоги, вчителі, вихователі, сурдопедагоги та інші фахівці. Але одна справа — прийняти дитину з особливими освітніми потребами до школи, і зовсім інша — знайти взаєморозуміння з нею та її батьками (опікунами). Саме тому в процесі розвитку інклюзивної освіти особливе місце займає тісна взаємодія між школою та родиною, котрі як партнери мають спільну мету – допомогти дитині соціалізуватися в освітньому середовищі [1, с. 10].

Проблема роботи з дітьми та батьками, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, знаходиться в центрі уваги багатьох зарубіжних і вітчизняних науковців: В. Андрущенка, М. Ярмаченка, Е. Андрєєвої, В. Бондаря, Т. Ілляшенко, А. Колупаєвої, Н. Сабат, Є. Ярської-Смирнової, О. Акімової та зумовлює необхідність її практичного спрямування. Наприклад, І. Іванова, Л. Борщевська та Л. Зіброва вказували на те, що сім’я є основним середовищем формування людини, але вона не повинна бути єдиним агентом впливу, оскільки особлива дитина потребує спілкування з іншими членами суспільства і не повинна замикатися в домашньому оточенні.

Навчальний заклад організовує інформаційні заходи щодо підтримки родини, консультації осіб, які піклуються про дитину: батьків/опікунів, вчителів, асистентів вчителів та інших. Як з дітьми, так і з батьками робота може бути індивідуальною або груповою [4, с. 5].

Основною метою взаємодії з батьками/опікунами є:

• Створення тісного контакту батьків зі педагогами як ресурсу, шляхом надання постійної допомоги в розв’язанні проблемних питань, пов’язаних з вихованням дитини.
• Участь батьків в громадській діяльності у межах навчального закладу.
• Підготовка батьків як учасників змін в соціумі.

З урахуванням цілей та кінцевих результатів робота з батьками або опікунами проводиться в наступних формах:

• загальні засідання по інформуванню;
• батьківські навчальні семінари, тренінги про завдання та зобов’язання батьків в процесі виховання та навчання дітей;
• індивідуальне та групове консультування [3, с. 83].

Засідання по інформуванню організовуються, зазвичай, на початковому етапі спілкування, але можуть проводитися і частіше, враховуючи специфіку заходів конкретного навчального закладу.

Навчання батьків проводиться шляхом організації, з певною періодичністю (встановленою в співвідношенні з потребами) необхідних інформаційних та навчаючих заходів, орієнтованих на розвиток батьківських компетенцій, формуванню стосунків, що відповідають їх соціальній ролі, корекцію/розвиток поведінки та навичок батьківства.

Адміністрація навчальних закладів спільно з адміністрацією інклюзивно-ресурсних центрів має подбати про те, щоб заходи по батьківському навчанню не були випадковими, а мали систематизований характер, по встановленому графіку, який буде відомий всім учасникам освітнього процесу та стали значущою частиною діяльності школи [1, с. 13].

Забезпечити тривалий зв’язок з батьками можна шляхом безпосереднього залучення їх як волонтерів у різноманітні заходи, що проводяться у навчальному закладі. Батьки можуть брати участь в:

• практична діяльність з дитиною разом з фахівцями (ігри, виховні заходи, екскурсії тощо);
• створення та адаптація дидактичних матеріалів;
• ремонтні роботи та ін.

В інклюзивному освітньому середовищі батьки дітей з особливими освітніми потребами відіграють важливу роль в процесі створення індивідуальної програми розвитку (ІПР), яка проявляється, головним чином, в наданні інформації про дитину, її родину, наданні необхідної допомоги для забезпечення прогресивного розвитку дитини [2, с. 199].

Батьки також:

• надають важливу інформацію, котра допоможе створити та максимально успішно реалізувати індивідуальну програму розвитку дитини (наприклад, підготування тем, стиль та спосіб навчання вдома, навички та здібності, які учень демонструє вдома, в незнайомому оточенні, його улюблені заняття, а також те, що не подобається, його можливі реакції на різноманітні ситуації та ін.);
• консолідують та забезпечують безперервність навчального процесу, розпочатого педагогічним персоналом навчального закладу, надаючи дитині вдома можливість для розвитку та застосування на практиці компетенцій, сформованих під час навчального процесу;
• надання зворотної інформації щодо перенесення дитиною сформованих навичок в побутові домашні ситуації;
• підтримує відкритий діалог з навчальним закладом.

Очевидним є те, що участь батьків в процесі написання ІПР потребує зусиль з обох сторін: важко уявити, що всі батьки дітей з ООП будуть з задоволенням брати участь у цьому процесі. Це в компетенції вчителя, класного керівника, вчителів, психолога, всього навчального закладу підтримати батьків в цій справі. В якості пропозицій для підтримки (підбадьорювання) для участі батьків можна запропонувати наступні форми співпраці:

• відкрите регулярне спілкування з батьками та дитиною;
• використання в спілкуванні зрозумілої (простої) мови;
• надання можливості самостійно вирішувати, в якій мірі вони можуть долучитися до процесу ІПР;
• інформування (телефон, письмові повідомлення (записки), інші методи) про засідання групи ІПР та проблемні питання, які будуть обговорюватися;
• підтримка та підбадьорювання батьків для формулювання та отримання коментарів, особистої думки, відношення в процесі створення ІПР;
• консультування;
• надання, за необхідності, роз’яснювального коментаря (пояснень) для кращого розуміння очікувань школи від батьків [3, с. 204].

Виходячи зі специфіки сімей, де є діти з ООП, слід зазначити, чим більш залученні батьки в інклюзію, тим більша ймовірність досягнення бажаних результатів у дітей [4, с. 8].

Таким чином, співпраця з батьками являється ключовим елементом в створенні середовища, де діти почуватимуться щасливими та захищеними, відчуватимуть підтримку родини та зможуть максимально розвивати свій потенціал. В цьому середовищі фахівці та батьки мають співпрацювати задля надання найкращої допомоги дитині в навчанні.