Ефективність управління і результативність педагогічної діяльності взаємопов’язані, що визначає імідж закладу освіти, його презентабельність, і у світлі НУШ − затребуваність. Для сталого функціонування освітнього закладу важливо керований супровід функціонально-освітнього середовища закладу освіти. У Концептуальних засадах реформування середньої школи «Нова українська школа» вказується, що «таке середовище буде організовано в Новій українській школі. У Новій школі зросте частка проектної, командної, групової діяльності у педагогічному процесі. Відповідно буде урізноманітнено варіанти організації навчального простору в класі…Організація нового освітнього середовища потребує широкого використання нових ІТ-технологій» [5, с. 28].Науковцями О. І. Виговською, А. Бакурадзе, С. О. Сисоєвою, О. Мармазою [7] та ін. окреслено місце, цілі та призначення керівника освітнього закладу у цілісному освітньому процесі. Науково-дослідну та проективну теми піднімали науковці Лаврентьєва Г. П., Шишкіна М. П. [6], Киричук В.О.[2] та ін. Для спрощення доступу керівника та функціональних служб освітнього закладу до нормативної бази, даних працівників та учнів застосовується функціональне програмне забезпечення, наприклад, виробничо-інформаційна  система (ІВС) «Освіта», система «Дидакт». Міністерством освіти і науки ліцензовано діагностико-проектуючі  комплекси «Універсал» та «Персонал». «Успіх проектів залежить від управління проектами, а саме: планування проектів; контролю і моніторингу реалізації проектів; кількісного і якісного управління проектами; управління ризиками тощо» [2, с.9].

Школа не живе сама по собі, обмежена своїми внутрішніми рамками, а органічно змушена згенерувати у нові якості. Проведемо аналогію: створення цифрової фотокамери, одним удосконаленням плівки її не отримати. Винахідники цифрової фотокамери ставили собі завдання отримати високоякісне фото – отримати кінцевий результат. Тут вони стикнулись із проблемою – можливості фотоплівки вичерпано, потрібно докорінно змінювати погляд – переформулювати кінцеву ціль. Так і було винайдено цифрову фотокамеру» [10].  Для принципової зміни у освітньому процесі є потреба у формулюванні кінцевої цілі, визначенні стратегії функціонування освітнього закладу, а відповідно, і його управління.

Метод проектів дозволяє реалізувати  визначені завдання через:

• реалізацію проблемного методу, коли освітній заклад ставить завдання підвищення якості його функціонування, окреслюючи очікувані результати навчання та вихідні умови, а також визначаючи етапи цього процесу: проміжні завдання, шляхи їх розв’язання, діяльність, аналіз, порівняння та відповідну корекцію;
• створення умов, які б сприяли творчому розвитку та самореалізації особистості, що передбачено Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, у світлі нових змін одним із пріоритетних напрямів визначено створення «сучасного освітнього середовища закладу освіти, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, вчителів і батьків» [4, с. 3];
• розвиток критичного мислення (дидактична та методична робота, робота з батьківським комітетом, співпраця усіх ланок керівництва): вільне міркування, висловлення власних думок, пропозиція ідей та алгоритм їх реалізації, аналіз та оцінювання уже представленого матеріалу тощо.

Реалізація проектної технології у діяльності освітнього закладу представлена дослідно-експериментальною роботою [11] всеукраїнського рівня на базі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 36 ім. Я. Домбровського м. Житомира. Експеримент за темою «Соціально-педагогічне проектування розвивально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі» реалізується з використанням діагностично-аналітичного комп’ютерного комплексу «Персонал» та розрахований на 2016-2021 роки (наказ МОН №228 від 04.03.2016 р.). Це цілий комплекс окремо представлених проектів: діагностичний процес, розробка програм поетапної реалізації експерименту, поетапне звітування, формулювання Концепції соціально-педагогічного проектування розвивально-виховного процесу в освітньому закладі, вивчення, аналіз та прогнозування рівня проф- та особистісного розвитку педагогів закладу. «Персонал – ψ» (версія 9.27) [2, с.21]. розроблений на основі методик психологічного тестування: діагностика усіх учасників освітнього процесу, прогнозування розвитку та системно-кореляційний аналіз учнівської особистості, структура  завдань освітнього закладу та визначення задач управлінського характеру, програмування проектно-орієнтованого навчального та виховного змісту, виокремлення сюжетної лінії проектів з конструктивно-цільовим змістом, проектно-модульне планування роботи навчального закладу з особистісно-орієнтованим змістом, включення управлінського інструментарію в організації нового освітнього середовища у Новій українській школі  [5, с. 28].

Висновки та перспективи. Метод проектування є одним із ефективних методів дослідження та формування перспектив  управління освітнім закладом. Проектування розвивально-виховного підходу до освітнього процесу в навчальному закладі має певний поетапний шлях реалізації та перспективи нашого дослідження в тому, що сформований концептуальний підхід [7] потребує апробування напрямків, визначених Програмою ІІІ (формувального етапу) дослідно-експериментальної роботи відповідно до планових завдань експерименту, їх запровадження та аналіз і оцінка результативності спроектованих змін, що сприятиме формуванню нового освітнього середовища.