ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У КОНТЕКСТІ ІДЕЙ ПЕДАГОГІКИ ПАРТНЕРСТВА

Грона Н. В.

доктор педагогічних наук,
викладач вищої категорії, викладач-методист
Прилуцький гуманітарно-педагогічний коледж ім. І. Я. Франка,
м. Прилуки
Чернігівська область, Україна

На сьогодні суспільство висуває високі вимоги до вчителя, який готовий навчати, розвивати та виховувати громадянина України засобами української мови, уміє швидко та креативно розв’язувати проблеми професійного й особистісного характеру, прагне позитивних змін у житті країни, що зумовлює оптимізацію змістового і технологічного аспектів підготовки майбутнього вчителя початкових класів. Конкретні шляхи модернізації освітнього процесу окреслено в законодавчих і нормативних документах (Закон України «Про освіту», Закон України «Про вищу освіту», Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХI століття), Національна доктрина розвитку освіти України в ХХI столітті, проект Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років, Концепція «Нова українська школа», Державні стандарти початкової, базової і повної середньої освіти). Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» акцентує увагу на  аспекті  педагогіки партнерства між усіма  учасниками  освітнього процесу (учителями, учнями та батьками) [3].

Педагогіка партнерства (співробітництва) – напрям у вітчизняній педагогіці 2-ї половини ХХ століття, який містить систему методів і прийомів виховання та навчання на засадах гуманізму і творчого підходу до розвитку особистості. Доводять прогресивність ідей такого підходу Ш. Амонашвілі, І. Большакова, І. Волков, І. Іванов, Є. Ільїн, В. Караковський, Ю. Найда, О. Онопрієнко та ін.

Незважаючи на широкий загал дослідження, недостатньо уваги приділено реалізації педагогіки партнерства під час підготовки майбутнього вчителя початкових класів. Адже в основі педагогіки  партнерства знаходиться зацікавлене спілкування, взаємодія  та  співпраця  між викладачем і студентом, інтенсифікація впровадження в освітній процес активних методів  навчання, розвиток ініціативи,  самостійності та громадської активності студентів для їхньої успішної фахової самореалізації.

Мета статті – розкрити суть і шляхи реалізації педагогіки партнерства під час підготовки майбутнього вчителя початкових класів.

Педагогіка партнерства ґрунтується на взаємній повазі до особистості, праві вибору і відповідальності за прийняття рішень [2].

Освітній процес за педагогікою партнерства не може бути однобоким, тобто лише навчальним, тут має бути застосовано комплексний підхід до навчання і виховання [2]. Партнерська педагогіка орієнтує освітній процес на розвиток цілісної особистості. У цьому контексті вектор підготовки майбутнього вчителя початкових класів – розбудити, включити до дії внутрішні сили та можливості студента для досягнення його максимального й повного розвитку, реалізації фахової майстерності. У педагогіці співробітництва стосунки між викладачем і студентами ґрунтуються  таким чином, щоб дати можливість майбутнім фахівцям нові стимули, закладені у навчанні, залучити їх до спільної праці та творчої взаємодії, спрямованої на опанування предмета. Складниками такої роботи є: індивідуальна, кооперативна, проектна робота, змагання. Практика доводить, що ефективною і дієвою формою реалізації підготовки майбутнього вчителя початкових класів є проектна.

На сьогодні метод проектів вважається одним із перспективних видів навчання тому, що він створює умови для творчої самореалізації студентів, підвищує мотивацію для здобуття знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Студенти набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, які проектують у навчанні. До переваг проектної діяльності також належить розвиток різноманітних здібностей студентів, у тому числі шляхом навчання: вільно й точно володіти мовою; добирати засоби досягнення кінцевого результату виконавцями проекту; конструктивно спілкуватися, співпрацювати, взаємодіяти, надавати взаємодопомогу, долати суперечності; використовувати різні організаційні форми роботи та засоби дизайну (плакати, друковані матеріали, буклети, колажі та ін.); добирати різноманітні наочні матеріали: фотографії, малюнки, діаграми, графіки та ін.; використовувати сучасну оргтехніку та обладнання (DVD-програвач, камера, комп’ютер тощо) [1].

Для вдосконалення правил і норм спілкування, культури мовлення пропонуємо студентам працювати над проектами такої тематики  «Яка місія серйозніша: народжувати думки усно чи письмово?», «Культура усного мовлення. Як не бути іноземцем на своїй Батьківщині», «Слово – не горобець, вилетить…через океан не піймаєш». Така робота сприяє формуванню не лише текстотворчих, а й організаційно-діяльнісних умінь: формулювати мету на основі рефлексійної діяльності; планувати текстотворчу діяльність; оцінювати текст з погляду його змісту, форми, задуму й мовного оформлення; самооцінювати свої досягнення і можливості; добирати мовні засоби відповідно до мовленнєвої ситуації, ураховуючи вік, стать, соціальний стан комунікантів.

Пропонуємо паспорт проекту «Як «в’яжуть» текст?». Така робота сприяла застосуванню інтеракції, набуття основних умінь і навичок створення проекту, розрізнення типів текстів для кінцевого продукту текстотворення.

Навчальний предмет: методика навчання української мови

Ключове запитання

Що простіше скласти: усне чи письмове висловлювання?

Проблемні  запитання

  • Що простіше: створювати тексти – усно чи письмово?
  • Чи можемо усне мовлення вважати ефективним засобом впливу?
  • Як існує письмове мовлення в текстах різних типів?
  • Чи дійсно важлива культура усного й писемного мовлення?
  • Як соціум впливає на культуру мовлення людини?
  • Чи впливає мовленнєва культура вчителя на навчання учнів?

Навчальні запитання

  • Які особливості усного мовлення?
  • Як створюються письмові тексти?
  • Що таке риторика?
  • Який повинен бути «ритор»?
  • Яким повинен бути публічний виступ?
  • Що таке культура мовлення?
  • Чи культурна мова є обов’язковим складником освіченої людини?
  • Яку роль відіграє культура усного й писемного мовлення у спілкуванні школярів?
  • Норми української літературної мови….Які вони?

Кінцевий продукт

Порівняльна діаграма для характеристики усного й писемного мовлення.

Рекомендації до створення  публічного виступу.

Алгоритми  до створення текстів різних типів (розповідь, опис, міркування). Як правильно вести інтернет-листування (рекомендації). Зразки різних текстів, створених учнями молодшого шкільного віку.

Тренажер «Комп’ютерна лабораторія культури мовлення».

«Паспорт» етикету спілкування.

Пам’ятка «Як виховувати культуру писемного мовлення в учнів молодшого шкільного віку».

Відео «Мій перший виступ» (усні висловлювання учнів початкових класів). Оцінювання.

Збірка «Некультурні перли».

Збірка висловлювань про культуру мовлення «Від екології слова до екології душі».

Групи, які працювали над проектом:

  • соціологи: проводили анкетування серед учнів (які норми усного й писемного мовлення порушують); знімали відео «Мій перший виступ» (виступи  учнів на різні теми) і давали їм оцінку;
  • мовознавці: створювали тренажер «Комп’ютерна лабораторія культури мовлення»; укладали збірку висловлювань про культуру мовлення «Від екології слова до екології душі»;
  • методисти: працювали над пам’яткою «Як виховувати культуру писемного мовлення в учнів молодшого шкільного віку»; створювали алгоритми до написання текстів-описів, розповідей, міркувань та текстів в інтернет-листуванні; розробляли рекомендації до створення публічного виступу; укладали пам’ятку «Як правильно спілкуватися»;
  • енциклопедисти: створювали збірку «Некультурні перли»; укладали «Паспорт» етикету спілкування.

Отже, проведення занять із застосуванням педагогіки співробітництва вимагає від студента постійного аналізу власної діяльності, зокрема, яким шляхом можна найбільш раціонально дійти до вирішення навчального завдання, які дії необхідно виконати, які знання використати. Пропонуючи свої способи, як більш професійно продуктивні, студент залучається до побудови освітньо-професійної траєкторії розвитку, створює сприятливі умови для оволодіння фаховими вміннями й навичками.

Література

  1. Грона Н. В. Метод проектів – фактор ефективного засвоєння орфографічних знань студентами педагогічного коледжу / Н. В. Грона // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Рівень ефективності та необхідність впливу педагогічних наук на розвиток сучасного суспільства». – Харків, 2013 – С. 9–12.
  2. Коханова О.П. Психологія партнерської взаємодії в освіті : навчально-методичний посібник / О.П. Коханова, – К. : Вид-во ПП Щербатих О. В. – 2011. – 104 с.
  3. Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. – К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. – 206 с.
  4. Педагогічна майстерність / І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф.Кривонос та ін. / За ред. І.А.Зязюна. – 2-ге вид., допов. і переробл. – К.: Вища школа, 2004. – 422 с.
  5. Яланська С. П. Психологія розвитку педагогічної творчості: Навчальний посібник / С. П. Яланська, Т.С. Пільгук – Полтава : ПНПУ імені В.Г. Короленка, 2015. – 138 с.

 

Відповідальність за зміст, унікальність статті та достовірність посилань несуть автори.

 

2 коментарів в “ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У КОНТЕКСТІ ІДЕЙ ПЕДАГОГІКИ ПАРТНЕРСТВА

  1. Під впливом нових інформаційних засобів змінюється те середовище, в якому відбувається навчання майбутніх вчителів та освіта сучасних учнів. Зростає доступність комп’ютерів, інтернет-технологій, вдосконалюється інфраструктура освітніх закладів, з’являються пристрої, які ще кілька років тому здавалися дуже екзотичними, такі як 3D-принтери, роботи тощо. Отже, і необхідним є оновлення підходів щодо навчання майбутніх фахівців, що передбачає створення в освітньому середовищі для них таких умов, які сприяють найбільш раціональному вирішенні навчального завдання. Надзвичайно актуальна проблема розкрита у статті.

  2. Важлива тема піднімається у статті. Погоджуємось з думкою, що успішність у навчальній діяльності, реальне переживання успіху у інших видах діяльності, наприклад ігровій, позитивно детермінують подальшу життєву траєкторію людини, її соціальний статус та загальну успішність у майбутньому професійному дорослому житті. Переживання успішності можна пов’язати із самореалізацією особистості,

Залишити відповідь