Новий вектор освітніх можливостей  тісно пов’язаний з Концептуальними засадами реформування середньої освіти «Нова українська школа» й має спрямування на активне впровадження в освітній процес педагогіки партнерства як одного із основних факторів ефективної  синергії його учасників.Виклики сучасності стимулюють до формування у закладі освіти організаційно-педагогічних умов плідної співпраці педагогів, ліцеїстів, батьківської громадськості, соціальних інститутів,  закладів освіти та наукових установ з метою створення інноваційного розвивального середовища – «поля креативності», яке спонукає, мотивує, організовує та спрямовує їх до  творчої діяльності в ім’я спільної мети — формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації  компетентностей,  виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству [1].

При цьому компетентний вчитель виступає вирішальним фактором розвитку особистості ліцеїста; демократизація взаємовідносин учнів та педагогів значно стимулює інтелектуальні здібності учнів, розвиває в них дивергентне мислення, якості творчої особистості поглиблює мотивацію  навчальної діяльності, створює сприятливу атмосферу співробітництва(ідея інтелектуального фону педагогічного колективу). Вчителю, який сам пройшов шлях особистісного інтелектуального та громадянського становлення, набагато легше сприйняти та зрозуміти творчий стиль діяльності, реалізувати його в педагогічній практиці.

Соціально-педагогічне партнерство – інтеграція батьків, соціальних інститутів та наукових установ у освітній процес, дає переваги для всіх його учасників. зокрема, розвиток науково-педагогічного співробітництва, співпраця з науковими, науково-дослідницькими установами, закладами освіти вищого рівня закладає науково-теоретичний фундамент розвивальної освітньої системи ліцею-інтернату. Це мотивує до прогресивних змін, які відображаються у кількісних, якісних і структурних перетвореннях особистості як цілісної системи та полягає в керованому розвитку її академічних та креативних здібностей, критичного мислення шляхом пробудження інтересу до творчої партнерської діяльності, оволодіння інноваційними методами отримання знань, формування індивідуального стилю особистості.

В основі педагогіки партнерства – формальне і неформальне спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем, батьками та  громадою [3]. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями є добровільними і зацікавленими спільниками, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат [2].

До процесу навчання – як впорядкованої взаємодії педагога з учнем, напрямленої на досягнення поставленої мети [6], рішуче і неформально додається важливий компонент – громадське, в тому числі батьківське, самоврядування, як право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їхніх прав та інтересів [1]. Мова йде про модель державно-громадського управління, яка упроваджується практично в усіх країнах світу де технологія управління школою побудована на реалізації чотирьох блоків: учитель, учень, батьки, громадянське середовище [4].

Аналіз  досліджень й публікацій свідчить, що вперше термін «педагогіка співробітництва» з’явився у 1986 році у «Маніфесті»(«Учительская газета»,  18.10.1986 р.) за авторством педагогів- новаторів: С.М. Лисенкової, В.Ф. Шаталова, І.П. Волкова,  Є.М. Ільїна, Ш.А. Амонашвілі, С. Соловейчика та ін.. В його основі — ідея зміни стосунків з учнями, заснована на увазі вчителя до учня, залучення  до навчання що викликає в нього радісне відчуття  успіху, руху вперед, розвитку [5].

Зміст партнерства в освітньому просторі розкрито у дослідженнях О.Коханової (психологія партнерської взаємодії в освіті); В.Моргуна(педагогіка співпраці, психологія толерантності); Г.Татаринцевої (методологічні підходи до визначення поняття “партнерство”); І.Іванова, В. Караковського, М.Щетинина (ідея колективного творчого виховання) та інших. Педагогіка співробітництва — новаторський напрям у педагогіці, представники якого започаткували й використовували інноваційні системи і методи навчання та виховання.

Учасники освітнього процесу ліцею-інтернату для обдарованих дітей – люди різні по віку, освіті, темпераменту, мають різні компетентності, досвід педагогічної діяльності, але в умовах інноваційного закладу освіти співдіють  на принципах відповідальності, толерантності, взаємоповаги, взаєморозуміння заради спільної мети. Провадження спільних зусиль вчителів, ліцеїстів, батьківської громадськості, інших соціальних інституцій, наукових установ ґрунтується  на педагогіці партнерства, співпраці. Педагогіка співпраці – напрям педагогічного мислення і практичної діяльності, спрямований на демократизацію і гуманізацію педагогічного процесу [9].

Доведено, що робота з використанням цих ідей  ефективна – в закладі освіти створюється сприятливий психологічний клімат, формується високий рівень внутрішньої мотивації учнів до навчальної діяльності, вчителів — до підвищення  педагогічної майстерності. Сам  освітній процес  оптимізується, і, як наслідок усього, з’являється висока якість знань  ліцеїстів, продукуються  їх ключові компетентності.

Серед основних положень  партнерської технології:  учитель і його учень (учні) як  суб´єкти освітньої діяльності, які співдіють у досягненні мети. Основа співробітництва – домовленість з точно визначеними обов’язками, термінами, результатами  та  фінансуванням.  Відповідно Закону України “Про освіту” мета учня: отримати якісні результати навчання — знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити та виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів  [1]. Завдання  педагога  надання освітніх  послуг — комплексу  визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб’єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання [1].

Організація освітнього  процесу потребує  створення системи розвитку (з опорою на індивідуальні особливості), саморозвитку  (при  максимальній  самостійності  учня), та самореалізації  його учасників, упровадження дієвих стимулів  самомотивації, використання технологій та засобів, що можуть сприяти прискоренню процесу. При цьому вчитель є провідною фігурою успішної педагогічної взаємодії  що  покладає на нього відповідальність оперативно враховувати особистісні якості вихованців, які постійно змінюються під впливом зовнішніх обставин та індивідуального зростання [6].

Практикуючи в ліцеї-інтернаті для обдарованих дітей педагогіку  партнерства, використовуємо найрізноманітніші освітні технології, форми та методи : технологію розвитку критичного мислення, проектну, навчання як дослідження, ігрові технології, створення ситуації успіху, колективно-групову роботу, колективну творчу  діяльність, роботу в мікрогрупах, роботу в змінних групах тощо. Головне – організація ефективного спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем та батьками: учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями,  налаштовані на успіх, постійний рух уперед, є добровільними й зацікавленими спільниками, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат, залученими до побудови освітньої траєкторії ліцеїста. Такий демократичний спосіб співпраці педагога та учня не відкидає різниці в їхньому життєвому досвіді, знаннях, але передбачає безумовну рівність у праві на повагу, довіру, доброзичливе ставлення і взаємну вимогливість.

Прикладом подібної взаємодії може служити участь у науково-методичному проекті “Статистичні дослідження тенденцій розвитку освітніх потреб жителів Житомирської області”, метою якого було вивчення, прогнозування  й узагальнення громадської думки про необхідність отримання вищої освіти, місце та роль ліцею-інтернату у підготовці майбутніх абітурієнтів, зв´язок якісної освіти з подальшою успішною життєвою траєкторією учня тощо. До реалізації проекту були залучені, окрім педагогів, ліцеїсти, їх батьки, спеціалісти обласного управління статистики. Учасниками було проаналізовано науково-теоретичну базу з проблеми, досліджено відношення населення Житомирщини різних вікових груп стосовно необхідності здобуття вищої освіти, у тому числі в Україні й за її кордоном; проаналізовано зв´язок отримання якісної середньої освіти з подальшою успішною життєвою  реалізацією учня; підготовлено інформаційно-методичну збірку за результатами. Проект став засобом соціального й інтелектуально-творчого саморозвитку всіх суб´єктів освіти.

Серед факторів педагогічного впливу на формування у закладі освіти “поля партнерської співдії”: розвинене освітнє середовище ліцею-інтернату з понад 25-річною історією організації профільного навчання за трьома напрямами (природничо-математичним, суспільно-гуманітарним, філологічним); особистісно-орієнтовані, компетентнісні підходи в його організації; сприятливі внутрішньоліцейні комунікації (діалог, взаємодовіра, підтримка, активна співпраця, взаємоповага); спрямованість на формування творчої життєво-компетентної особистості відповідального громадянина і патріота; традиції закладу освіти; доцільне та оптимальне використання інноваційних освітніх технологій; участь у науково-дослідних проектах, робота науково товариства «Інтелектуал»; взаємозв’язок ліцею-інтернату з громадськими організаціями та спеціальними інститутами; співпраця з науковими установами, університетами; підвищення професійної компетентності педагога, його функціональна активність.

У ліцеї-інтернаті створена атмосфера зростання творчого потенціалу всіх учасників освітнього процесу за рахунок оволодіння новим змістом освіти; застосуванню сучасних технологій в освітньому процесі; участі у дослідно-експериментальній діяльності; партнерській взаємодії з вищими  закладами освіти, науковими установами – участі в роботі центру «Школа педагогічної майстерності – 2017», науково-методичного та навчально-педагогічного підрозділу відділу змісту і технологій навчання дорослих Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України. Засідання Центру. проводяться у формі педагогічних читань, зокрема, «Реалізація ідей європейської та національної освіти в умовах сучасної школи»(жовтень 2017 р.), “Теорія й практика формування та розвитку педагогічної майстерності як домінантної складової педагогічної дії”(2018 р.)  в ході яких відбуваються майстер-класи: «Учіння – виховання як психологічна система дій та взаємодій»(2016 р.),”Педагогіка партнерства — толерантна взаємодія(2017 р.),”Технології співробітництва”(2018 р.) тощо.

Окремий аспект діяльності педагогічної ради центру професійного саморозвитку вчителя «Школа педагогічної майстерност-2017» – розробка та реалізація спільно з установами – засновниками науково-дослідних проектів, освітніх та виховних програм з метою підвищення ефективності наукових досліджень, розширення і поглиблення наукового співробітництва.

На базі ліцею-інтернату проведені всеукраїнські науково-практичні конференції, матеріали яких представлено в збірках наукових статей: «Розвиток творчого потенціалу учасників навчально-виховного процесу як запорука якісних змін освітнього середовища навчального закладу» (2017 р.); «Формування та розвиток педагогічної майстерності й творчого потенціалу вчителя як домінантних складових педагогічної дії: теорія і практика» (2018 р.); “Створення системи розвитку, саморозвитку та самореалізації творчої обдарованої особистості педагога та ліцеїста в умовах інноваційного закладу освіти”(2019 р.),  схвалені рішенням Вченої ради Житомирського державного університету імені Івана Франка. Співпраця з університетом, як науковим куратором ліцею, розпочалася з дня його заснування у 1991 році та плідно триває: викладачі здійснюють наукове керівництво дослідно-експериментальною роботою ліцеїстів — членів Малої Академії Наук “Інтелектуал”; кафедри університету співпрацюють з методичними комісіями ліцею; організовують  спільні науково-практичні конференції й семінари засідання  навчально-науково-виробничого Центру “Полісся”.

З 2017 року на базі  методичної комісії вчителів математики, інформатики, економіки ліцею-інтернату   щосеместрово проводить засідання Центр теорії і методики особистісно-розвивального навчання математики, який  очолює доктор педагогічних наук, професор ЖДУ імені Івана Франка Семенець Сергій Петрович. Педагоги Центру співпрацюють в організації науково-дослідних прикладних проектів, здійснюють педагогічну діяльність щодо розробки, науково-теоретичного обґрунтування  моделі компетентнісного  навчання математики.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 19.01.2017 року №79  обласний ліцей-інтернат для обдарованих дітей  входить до базових навчальних закладів дослідження «Теоретико-методологічні засади моделювання розвитку авторських шкіл» на базі загальноосвітніх навчальних закладів України на 2017-2021 роки»,  за темою: «Ліцей – авторський навчальний заклад «Школа становлення відповідального громадянина»». Практика інноваційного розвитку моделі авторської школи ліцею-інтернату, спрямована на виховання успішного та конкурентоспроможного учня – громадянина нашої держави та професійного зростання вчителя у контексті практичної реалізації основних положень Концепції «Нова українська школа» представлена у науково-методичному посібнику «Авторська школа в Україні», що схвалена комісією з питань інноваційної діяльності й дослідно-ескпериментальної роботи з проблем виховання, розвитку дітей та учнівської молоді загальноосвітніх навчальних закладів Науково-методичної ради з питань освіти МОН України.

Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 03.01.2018 року прийнято рішення зареєструвати авторське право на Науковий твір «Авторська модель «Школа становлення відповідального громадянина»; автор: Корінна Людмила Віталіївна (свідоцтво №75769).

Співпраця вчителів та батьків з метою формування всебічно розвиненої, компетентної особистості, здатної до самореалізації – одна із важливих складових педагогічного партнерства. Головними завданнями роботи ліцею-інтернату з батьками є такі: пропаганда педагогічних знань з метою підвищення педагогічної грамотності батьків; організація заходів, спрямованих на оволодіння батьками системою умінь, необхідних у стосунках між ними та дітьми; презентація успішного досвіду сімейного виховання; гуманізація змісту та форм роботи з родиною і взаємовідносин «педагоги — батьки». Прикладом подібної  технології соціального партнерства є організація спільно з батьківською громадою Фестивалю районів області — свята що єднає ліцеїстів-земляків. До початку урочистої частини  присутні мають можливість оглянути виставки робіт майстрів декоративно-ужиткового мистецтва: прекрасні вишиванки нитками та бісером, вироби з дерева, паперопластики, витвори образотворчого мистецтва мешканців територіальних громад районів Житомирщини, діти яких є ліцеїстами. ” Фестиваль районів — це свято єдиної родини, — наголосив голова Народицької селищної об´єднаної територіальної громади Леончук Анатолій Олександрович.  – Ми спільно вирощуємо хліб, плекаємо ліс, заквітчуємо та розбудовуємо наші села.  Ми належимо до вільної та славної  громади  мешканців Поліського регіону, яка сильна своїми людьми, що вміють гідно працювати та шанувати  свої традиції”.

Заклад освіти та батьківська громада ‒ це два соціальних інститути, від узгодженості дій яких залежить ефективність освітнього процесу.

Досить актуально звучать слова В.О.Сухомлинського і сьогодні: «Час і батькам, і вчителям глибоко усвідомити, що ні школа без сім’ї, ні сім’я без школи не можуть впоратися з найтоншими, найскладнішими завданнями становлення людини» [8].

Педагогіка партнерства, як система взаємовідносин, які відбуваються в процесі та заради спільної діяльності потребує освітнього середовища, у формуванні та розвитку якого братимуть участь не тільки педагоги, а і батьківський колектив, об’єкти соціально-педагогічного партнерства, наукові установи та заклади вищої освіти.

Ліцей-інтернат працює в режимі єдності та взаємовпливу творчого потенціалу викладачів, вихователів на творчий потенціал ліцеїстів, в умовах співпраці, співдії учнів та вчителів, учнів та учнів, учнів та батьків, батьків та вчителів.

Функціями ліцею-інтернату є створення середовища для розвитку особистості учня, забезпечення умов інтелектуального та духовного зростання, збереження та формування культури, забезпечення соціальної мобільності. Ліцей-інтернат плекає свою специфіку, що полягає в інтелектуальній висоті (щороку кожен восьмий ліцеїст стає переможцем інтелектуальних змагань обласного та всеукраїнського рівнів — предметних олімпіад, турнірів, конкурсів, конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт членів МАН), ранній допрофілізації, створенні середовища комфортності, захищеності, уваги та поваги до учня, акцентуванні уваги на сучасних технологіях розвивального, особистісно-орієнтованого навчання, використання креативних та інтерактивних технологій і методів освітньої діяльності.

Література

1. Закон України “Про освіту” //Законодавчі акти України з питань освіти /Верховна Рада України/ Документ 2145-19, поточна редакція від 05.09.2017.
2. Концептуальні засади реформування середньої освіти “Нова українська школа”/ під. заг. ред. Бібік Н.М. – К.; ТОВ “Видавнича дія” Плеяди”, 2017-206 с.”/
3. Нова українська школа: порадник для вчителя / під. заг. ред. Бібік Н.М. – К.; ТОВ “Видавнича дія “Плеяди”, 2017-206 с.”
4. Бочкарев В.И. Концепция государственно-общественного управления образованием (проект) {Электронний ресурс} / В.И. Бочкарев. – Режим доступа: http: doxa.ru
5. Педагогика сотрудничества / С. Лысенкова, В.Шаталов, И.Волков и др.//Учительская газета. – 1986. 18 октября.
6. Підласий І.П. Продуктивний педагог. Настільна книга вчителя (1-7 розділи) Х.: Вид. група “Основа”, 2010. – 360 с.
7. Підласий І.П. Продуктивний педагог. Настільна книга вчителя (8-77 розділи) Х.: Вид. група “Основа”, 2010. – 360 с.
8. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в п’яти томах. Том 5. – К.: Видавництво “Рядянська школа”, 1977. – с.543,638.
9. Фіцула М.М. “Педагогіка” “Академвидав”, Київ, 2003. -528 с.