Бовсунівська Г.Г.
методист лабораторії методичного забезпечення
Комунальний заклад «Житомирський обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти»
м. Житомир, Україна
Трохименко Т.О.
методист лабораторії методичного забезпечення
Комунальний заклад «Житомирський обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти»
м. Житомир, Україна
Місія Нової школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти та можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками. Вони повинні бути рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Теорія і практика спільної діяльності освітнього закладу і сім’ї у поступі до цінностей учнів найбільш ґрунтовно висвітлені в працях таких науковців, як: І.Д. Беха, К.О. Журби, Г.А. Назаренко, О.І. Пометун, О.Я.Савченко, І.М. Шкільної та ін..
Мета статті полягає у сутності змісту виховання учнів початкових класів за програмою «Нова українська школа» у поступі до цінностей.
Важливим завданням Нової української школи є формування ціннісних ставлень і суджень, які слугують базою для самодостатнього особистого життя та успішної взаємодії з суспільством. Тому виховний процес повинен бути невід’ємною складовою всього освітнього процесу, який зорієнтовано на формування цінностей: гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до себе та інших людей тощо. Це потребує будувати відносини між учнями, батьками, вчителями на взаємній повазі та діалозі.
Науково обґрунтована система змісту виховання в Новій українській школі направлена на формування ціннісних ставлень та практичних здатностей.
Як результат, учні молодшого шкільного віку розуміють правильність своєї поведінки, зв’язок своїх дій, їх причину і наслідок, обґрунтовують і відстоюють свою позицію, несуть відповідальність, засуджують аморальні вчинки.
Надзвичайно важливо, щоб учителі й батьки об’єднали свої можливості і перейшли до тісної співпраці в організації спільної діяльності з виховання дітей. Основи такої співпраці мають закладатись починаючи зі вступу дітей до школи, щоб створити необхідні передумови формування інтегральних якостей особистості. Успіх спільної діяльності педагогів і батьків великою мірою залежить від глибокого знання вчителем учнів і їх родин. Рекомендована програма вивчення сім’ї учня вчителем:
- Структура сім’ї; склад (повна чи неповна), співвідношення поколінь у родині, кількість дітей.
- Батьки: вік, освіта, професія, улюблені заняття.
- Матеріальний добробут сім’ї: загальний і середній заробіток, соціально-побутові умови.
- Суспільно-педагогічна спрямованість сім’ї.
- Внутрішні стосунки.
- Сімейні традиції.
- Проведення вільного часу.
Усе частіше у практиці вивчення сім’ї знаходять використання різноманітні тести. Вони допомагають учителеві дослідити індивідуальну, виховну своєрідність кожної сім’ї, вивчити приховані помилки у вихованні дітей.
Організація спільної діяльності педагогів, батьків і учнів може включати такі форми роботи:
- Систематичне ведення батьками гуртків у класах, де вчаться їхні діти (шахи, в’язання, вишивка і т.д.).
- Виготовлення учнями разом з батьками наочних посібників, оформлення виставок, випуск стіннівок, виконання творчих робіт.
- Виступи перед батьками та учнями класу.
- Спільна підготовка та участь у проведенні різноманітних виховних заходів, що організовуються у класі (екскурсії, свята, спортивні змагання тощо).
- Організація таких форм роботи, які неможливі без залучення батьків чи інших членів родини до їх проведення, а саме: родинні свята, «Свято нашого роду», вихідний день у школі разом з батьками, спортивні змагання.
Важливе місце в спільній діяльності займає проведення тижня батьків. Мета його проведення – ознайомити дітей з професійною діяльністю батьків класу, їхніми улюбленими справами та цим самим сприяти піднесенню батьківського авторитету.
- Екскурсії на роботу до батьків (проводять батьки, розповідають про своє підприємство, за можливістю показують процес і результати своєї праці).
- Зустріч учнів з батьками, представниками різних професій, виставка їхніх виробів у класі, розповіді батьків про свої захоплення (батько – фотограф, він приніс і показав фотографії, слайди).
- У класі діти пишуть твір на тему «Моя родина».
План:
- З ким я живу.
- Мої тато і мама працюють…
- Наш вихідний день.
- Улюблені заняття членів моєї родини.
- Мої дідусь і бабуся.
- На кого я хотів би бути схожим.
- Конкурс малюнків у класі.
- Завершальний вечір «Свято праці у нашій сім’ї».
Хід проведення:
- виступ учителя (підсумок усього тижня);
- виступи батьків (вони принесли на свято свої колекції, розповідають про них, про свою роботу);
- вшанування передових династій;
- концерти художньої самодіяльності дітей (вони представляють професії своїх батьків);
- вручення батькам пам’яток з виховання дітей.
До вечора готуються виставки зошитів, щоденників учнів, малюнків, творчих робіт членів гуртка «Умілі руки».
Програмою «Нова українська школа» у поступі до цінностей передбачено оновлені форми і методи організації виховного процесу. А саме: тематичні виховні години, дискусії та диспути з актуальних для учнів питань і проблем; тренінги і міні-тренінги з використанням інтерактивних методів роботи; тренінг групової взаємодії, театральна діяльність (аматорський, ляльковий, пальчиковий, тіньовий театр), ігрова діяльність (ситуаційно-рольова гра, сюжетно-рольова гра, гра-драматизація, гра-бесіда, гра-мандрівка, ігрова вправа), інсценування, екскурсія, колажі, колективне творче панно, етична бесіда, тематичний зошит, ранок, свято, усний журнал, колективні творчі справи, оформлення альбому, on-line подорож, конкурси, школа ввічливості, демонстрація, презентація, розповідь, моделювання, вікторина, виставка малюнків, виставка-ярмарок, добродійна акція, хвилини з мистецтвом, година спостереження, година милування, спортивні змагання, козацькі забави, ведення літопису класного колективу, веселі старти, естафети, догляд за рослинами і тваринами інші види педагогічної анімації, гуртки дитячої творчості [3].
Форми, методи та прийоми виховної роботи можуть творчо доповнюватись і наповнюватись змістом, актуальним до потреб вікового і морально-духовного розвитку дитини, з урахуванням її індивідуальних особливостей.
Це можуть бути:
- Години спілкування: «Хто я і яким хочу бути», «Вчимося ввічливості», «Я і мої друзі», «Я і мій клас», «Як поводитися у школі, вдома, на вулиці», «Чи важко бути охайним?», «Правила здоров’я», «Допомагаємо старшим», «Абетка пішохода», «Чи знаєш ти чарівні слова?», «Чи вміємо ми цінувати час?», «Берегти природу», «Як ставитися до молодших братиків і сестричок», «У бібліотеці», «Коли твій друг захворів», «Телефонний дзвінок», «Піклуємося про пташок», «Хочу, можу, треба», «Чи потрібно вибачатися?», «Коли ти дома один», «В гостях і дома», «Обіцянки і слова», «Безпечна дорога до школи», «Мамині помічники і помічниці», «Гартуємо характер», «Мій улюблений літературний герой», «Про що нам підказує совість», «Наші слова та вчинки», «Як стати кращим», «Не будьмо байдужими», «Які продукти корисні», «Я маю власну думку», «Добротою себе перевір».
- Ігри: «Мікропохід», «Павутинка», «Хто я?», «Ведення літопису нашого класу», «Я в команді».
- Музично-казкова гра «Музика в українських народних казках».
- Сторітеллінг: короткі оповідання для навчання і виховання.
- Міні-тренінг на розвиток уваги «Різноманітний світ».
- Вправи: «Оціни свою уважність», «Слухати і чути».
- Метод незакінчених речень «Пізнай самого себе».
- Метод незакінчених речень «Поговоримо про дружбу».
- Інтерактивна година спілкування «Школа етикету».
- Літературне свято «Мова моя калинова».
- Зустріч із захисниками «Роль війська у відстоюванні незалежності та територіальної цілісності України».
- Екологічні проекти: «Зелений пакет для дітей», «Чорноморська скринька».
- Ігри-подорожі: «Природні дива України», «Маленькі українці подорожують країнами ЄС», «Котигорошко» [3].
Підсумовуючи вище викладене, звертаємося до актуального у наш час висновку К.Д. Ушинського про те, що велике мистецтво виховання тільки-но починається, що ми стоїмо перед дверима цього мистецтва і не увійшли у самий храм його, і що досі люди не звернули на виховання тієї уваги, на яку воно заслуговує. Від нас, педагогів, значною мірою залежить, як спільно з батьками найповніше, найгуманніше реалізувати виховний потенціал початкової школи.
Література
Державний стандарт початкової освіти. Типові освітні програми.
- Закон України «Про освіту». Типові освітні програми для закладів загальної середньої освіти: 1-2 класи. – К.: ТД «Освіта-центр» 2018. – 240 с.
- Програма «Нова українська школа» у поступі до цінностей: Київ, 2018. – 40 с.
- Бех І.Д. (2017). Грані духовного зростання особистості. Початкова школа, № 1, 3-7.
- Бех І.Д. (2017). Грані духовного зростання особистості. Початкова школа, № 2, 3-5.
- Бех І.Д. (2018). Компонентна технологія сходження зростаючої особистості до духовних цінностей. Початкова школа, № 1, 5-10.
- Журба К.О. (2014). Виховання культури гідності молодших підлітків у взаємодії сім’ї і школи. (Методичні рекомендації). Кіровоград: Імекс-ЛТД. http//:lib.iitta.gov.ua/8829/
- Назаренко Г.А. (2014). Використання сучасних виховних технологій у процесі ціннісного становлення учнівської молоді. Педагогіка і психологія, №1 (82), 37-45.
- Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти: посібник для вчителів і методистів початкового навчання / О.Я. Савченко. – 2-ге вид., доповн., переробл. – К.: Богданова А.М., 2009 – 226 с.
- Шкільна І.М. (2013). Я син твій, Україно! (бесіда). Ціннісне ставлення до суспільства та держави. Київ: Шкільний світ, 43-49. (Бібліотека шкільного світу)
Діяльність батьків та педагогів в інтересах дитини, безумовно, стає ефективною та успішною лише у тому випадку, коли вони – союзники. Для нас важливо встановити партнерські відносини з сім’єю кожного учня, створити атмосферу взаємопідтримки, довіри, безумовного прийняття, спільності інтересів в умовах освітньої взаємодії. Адже важливим завданням Нової української школи є формування ціннісних ставлень і суджень, які слугуватимуть підґрунтям для творчої співпраці, самодостатнього особистого життя та успішної взаємодії у суспільстві.
Погоджуюся з вище зазначеним Оленою Володимирівною та доповню. Культура класу формується учителем, який, по-перше, є зразком поведінки, носієм цих норм поведінки та носієм тих цінностей, які через його поведінку починають сприйматися іншими учасниками процесу.
Які основні риси та якості особистості молодої людини в сучасних умовах? Передусім це особистість соціально компетентна, соціально відповідальна. Ця стрижнева риса визначає спрямованість усієї її життєдіяльності і є критерієм її соціальної зрілості. Із соціальною відповідальністю особистості пов’язане визначення молодою людиною свого місця в суспільстві, а це означає – прийняття на себе особистої відповідальності перед суспільством за себе, за справу на рівні дорослої людини. І саме це уже може бути закладено в початковій ланці.