Цифрова трансформація – це неминучий процес, що відбувається в усьому світі. Високотехнологічні досягнення впроваджуються в наше життя нон-стоп. Відтак, педагогу необхідно вчитися постійно й паралельно з основною діяльністю. Чинниками трансформацій сучасної освітньої взаємодії є процеси глобалізації, діджиталізації й конвергенції. Значною мірою вони визначають життя сучасної особистості та суспільства XXI століття [3].

Під цифровою трансформацією розуміємо процес діджиталізації, що спрощує доступ до інформації. Поняття «діджиталізація» науковці тлумачать як способи приведення будь-якого різновиду інформації в цифрову форму з використанням цифрових технологій [4, с. 259].

Сутнісними характеристиками цифрових технологій є: мобільність, доступність та безкоштовність, зберігання та використання інформації незалежно від місця знаходження, відсутність необхідності оновлення та встановлення програмного забезпечення так, як технології «стали хмарними» [1]. Таким чином, одним з викликів діджиталізованого суспільства є готовність педагога до цифрової трансформації процесу навчання, проектування індивідуальної освітньої траекторії та організації сучасного процесу педагогіки партнерства між учнями та вчителем, педагогами та батьками.

Аналіз електронних інформаційних ресурсів кадрових агентств (Adecco, Advance, AGA Recruitment, Aurora, VSK Consulting, White Sales) дозволив зафіксувати певні тенденції підбору компаніями та установами кваліфікованих фахівців, що актуалізують необхідність розвитку особистісної гнучкості, адаптивності, комунікативності, рефлексивності, які визначено науковцями як soft skills та вмінь застосування можливостей цифрових технологій [2; 7]. Вирішення зазначеного можливе лише при впровадженні в систему освіти перспективних передових технологій, таких як цифрові, зокрема, для організації сучасної освітньої взаємодії. Таким чином, в системі національної освіти зумовлено необхідність гнучкого реагування на потреби у кадрах високої кваліфікації, конкурентоздатних, що передбачає оновлення способів і засобів комунікації.

Цифрова трансформація стає головним трендом сучасності та радикальним чином перетворює сутнісні характеристики процесів усіх сфер суспільного життя. Сьогодні вже неможливо закладу освіти залишатися осторонь цифрової трансформації. Цифрові технології стали невід’ємною частиною нашого повсякденного буття, тому спроба уникати їх використання означає «втечу» від реальності.

Діджиталізація являє собою усвідомлений підхід докорінного перетворення будь-яких процесів на основі використання цифрових технологій, зокрема, процесу педагогіки партнерства в новій українській школі. У зв’язку з цим важливим завданням є прискорення залученості в процеси цифрової трансформації освіти педагогів освітніх закладів різних типів. «Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими спільниками, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Школа має ініціювати нову, глибшу залученість родини до побудови освітньої траекторії дитини» [5, с. 7].

Ефективність реалізації розвитку сучасної особистості передбачає оновлення способів взаємодії з використанням можливостей цифрових технологій [9]. Необхідно розуміти, що цифрова трансформація – не модне тимчасове явище. Це глобальна тенденція і максимальну вигоду від якої отримають освітні заклади, що повною мірою стануть лідерами в області перетворення освітнього процесу на основі використання цифрових технологій, зокрема, в процесі освітньої партнерської взаємодії.

Педагогіка партнерства (співробітництва), як цілісна технологія, на сьогодні не має нормативно-виконавчого інструментарію. Її ідеї визначено в Концепції «Нова українська школа». Тому педагогіку співробітництва розглядаємо, як особливу технологію, яка є втіленням нового педагогічного мислення, джерелом інноваційних ідей, тою чи іншою мірою.

Таким чином, головним завданням педагогіки партнерства вважаємо перехід на якісно новий рівень побудови міжособистісної взаємодії між учасниками освітнього процесу, зокрема, з використанням можливостей цифрових технологій [6]. Ці завдання реалізуються у спільній діяльності учителя й учнів, учителя і батьків, що передбачає взаєморозуміння, спільні інтереси та прагнення з метою особистісного розвитку школярів» [5, с. 17].

Зауважимо, що проблема організації процесу педагогіки партнерства з батьками полягає в тому, що в силу своєї зайнятості більшість не мають можливості бути учасниками корекційно-педагогічного процесу, брати участь в управлінні і впливати на роботу освітнього закладу. Тому потрібні механізми, які дозволять здійснювати оперативну взаємодію з ними, забезпечити рівноправність партнерства між закладом освіти та сім’єю.

Як інструмент педагогіки партнерства, використання можливостей цифрових технологій для мережевої взаємодії з батьками є життєво необхідним, що дозволить здійснювати оперативний обмін інформацією, проводити  консультації з різних питань, бути рівноправними партнерами.

Таким чином, щоб налагодити контакт з батьками, зробити взаємодію конструктивною, надати реальну допомогу необхідні активні форми взаємодії при яких батьки зможуть спостерігати за дитиною, відстежувати її досягнення, радіти спілкуванню.

На нашу думку, основними напрямами, зокрема, мережевої педагогіки партнерства школи та сім’ї, є: інформування, просвіта, консультування, навчання, спільна діяльність. Сучасним і цікавим трендом організації процесів взаємодії є засоби комунікації, що набули ознак мобільності та цифрові технології [8]. Коротко схарактеризуємо два цифрових ресурси організації мережевої педагогіки партнерства, що є доцільними в процесі сучасної освітньої партнерської комунікації:

• Сайти Google (віртуальний щоденник, форум, електронне портфоліо класу, вчителя, середовище навчання тощо). Створений сайт з використанням власного облікового запису Google може бути доступний всьому світу або його може бачити тільки певна група користувачів (учні, батьки, педагоги, адміністрація). Можна розробити сайт навчального закладу з розділами: спортивне життя, досягнення, планування, портфоліо педагогів, класу, батьків, випускників тощо. Всі сервіси Google безкоштовні та доступні для використання на будь-якому комп’ютерному пристрої, підключеному до мережі Інтернет (Сайт Е-портфоліо).
• Календар Google (Календар вебінарів, Календар конкурсів, Календар батьківських зборів, Календар пам’ятних дат школи тощо). Також, використання можливостей сервісу Google Календар дозволяє планувати взаємодію в мережі Інтернет тематичних спільнот, батьківського комітету тощо. Це середовище спільної діяльності дорослих (педагогів і батьків) з учнями, надання інформації про заплановані події сім’ї, учням, педагогам. Доступ до розробленого календаря може бути відкритий певному колу користувачів з правами доступу, які визначає його власник (Календар подій, Календар подій Google).

Отже, постійні динамічні зміни, які відбуваються в технологіях, безумовно впливають на зміст і особливості освітнього середовища, зокрема способи комунікації в ньому, а відтак, на можливості партнерської взаємодії.

Література

1. 6 мегатрендов – будущее цифровой экономики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://softline.ru/blog/6-megatrendov-buduschee-tsifrovoy-ekonomiki
2. Коваль К.О. “Розвиток «soft skills» у студентів – один з важливих чинників працевлаштування”. Вісник Вінницького політехнічного інституту. № 2. С. 162-167, 2015.
3. Ковальчук В.І., Подольська І.С. “Застосування цифрової педагогіки в підготовці майбутніх фахівців сфери підприємництва”. Молодий вчений, № 5 (57), с. 523-526, 2018 р.
4. Куприна К. А. “Диджитализация: понятие, предпосылки возникновения и сферы применения”. Вестник научных конференций. № 5-5 (9), с. 259-262, 2016.
5. Міністерство освіти і науки України. “Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої освіти”. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf
6. Топол В. “Кен Робінсон про співпрацю батьків і шкіл у США”. НУШ. Бібліотека реформатора [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nus.org.ua/articles/ken-robinson-pro-spivpratsyu-batkiv-i-shkilu-ssha
7. Тютюнник А.В. “Використання хмарних технологій та soft skills в освітній діяльності студентів та викладачів.” Збірник наукових праць “Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету”. № 1, с. 134-143, 2015.
8. Фамілярська Л.Л., Кльоц Л.А. “Організація проектної діяльності психологів у закладах післядипломної освіти з використанням хмарних сервісів Google”. Неперервна професійна освіта: теорія і практика (Серія: Педагогічні науки). Випуск № 3-4 (56-57), с. 78-83, 2018 DOI: 28925/1609-8595.2018.3-4.7883
9. Фамілярська Л.Л. “Особливості створення вчителем електронного портфоліо“. Електронний науково-методичний журнал «Житомирщина педагогічна», № 1(13), 2019.

Відповідальність за зміст, унікальність статті та достовірність посилань несуть автори.