Демократичні процеси в державі вимагають вироблення нових суспільних вимог до освіти, зокрема, її дошкільної ланки, як основи соціокультурного становлення особистості. Особливе значення має перехідний етап, особливо при переході дитини з одного соціального положення в інше. Неперервність здобуття людиною освіти є можливою за умови реалізації принципів перспективності і наступності між суміжними рівнями освіти. Компетентності учня НУШ мають формуватися на ґрунті компетентностей, закладених ще в дошкільному віці. Провідні види діяльності дітей старшого дошкільного віку мають бути збережені та змістовно доповненні у молодшому шкільному віці.

В умовах реалізації Базового компонента дошкільної освіти, забезпечення наступності між дошкільною та початковими ланками освіти, перед педагогом постає проблема — навчити дитину ставити перед собою цілі та завдання, знаходити способи їх вирішення, а головне знаходити потрібну інформацію для розв’язання поставленого питання серед величезної кількості джерел інформації [4. с.2].

Психологічно виваженому та успішному для дитини переходу від дошкільної до початкової освіти сприятимуть об’єднані зусилля педагогічних колективів закладів дошкільної та загальної середньої освіти та батьківської громадськості.

Актуальним завданням є забезпечення наступності між дошкільною та початковою освітою через пошук нестандартних форм взаємодії з вихованцями, які б використовувалися педагогами дошкільної та початкової ланки освіти.  На зміну традиційному приходить продуктивне навчання, яке спрямоване на формування життєвих компетнтностей та дошкільної зрілості дітей. Інноваційні методики мають стосуватися в першу чергу гри, тому, що це провідний вид діяльності для дітей дошкільного віку.  Саме педагоги дошкільної освіти повинні приділяти велику увагу ролі гри,  як провідній діяльності дошкільника, що призводить до якісних змін у психіці та розвитку особистості дитини. Гра – це обов’язкова умова успішного розвитку та саморозвитку, це закладений в дитині самою природою принцип осягнення себе та оточуючого світу. Використання технології «лепбук» – інтерактивна взаємодія через індивідуальну, групову діяльність, в основі якої гра, спрямована на пізнання навколишньої дійсності, формування життєвих компетентностей.

У пошуку нових форм організації освітньої діяльності знаходиться зараз кожен педагог закладу дошкільної освіти. Результатом такого пошуку для нас є тематична папка або лепбук. Термін «лепбук» (з англійського «lapbook» – книга на колінах) вперше використала у своїй домашній школі мати та письменниця з Вірджинії Теммі Дабі. Вона узагальнила досвід використання різноманітних міні-книг, автором створення яких була Діна Зайк ще у вісімдесятих роках минулого сторіччя. Саме Діна Зайк запропонувала використовувати так звані foldables – cкладені аркуші паперу, для легкого та ненав’язливого запам’ятовування інформації дітьми. Автор детально описала у своїй книзі різні способи їх створення. Використання таких складених різними способами аркушів паперу, або, як ми їх зараз називаємо, «міні-книги», давало можливість дітям, працюючи над їх виготовленням, швидко та надовго запам’ятовувати потрібну інформацію. Ця техніка широко застосовувалась у домашніх школах всього світу. Таммі Даббі зі свого боку запропонувала вкласти ці міні-книжки в одну оригінально оформлену папку. Автор назвала цю саморобну книгу так, тому що вся робота відображається у «книзі», яка може розташуватись на колінах у дитини. Звичайно, американці не винайшли велосипед, адже подібні книжки або книжки-іграшки були завжди, але завдяки американським домашнім школам, лепбук виділився в окремий жанр. Лепбук при такому навчанні є фінальним етапом вивчення певної теми. Тобто здобувач знань, вивчивши тему, оформлює отримані знання у вигляді лепбука, куди вміщує все, про що він дізнався.

Відповідно українським стандартам лепбук адаптовано Тетяною Піроженко. Вона розробила цю технологію для занять зі своєю дитиною й запропонувала використовувати її в дослідній роботі з дітьми у довкіллі. Отже, «лепбук» – це книга чи папка будь-якої форми та з будь-якої теми, із вкладеними в неї оформленими в оригінальний спосіб різноманітними міні-книжками, віконечками, малюнками, іграми. Як і інші цікаві інновації, він був підхоплений матусями, вихователями, учителями всього світу та досить вдало ними використовується під час навчання у звичайних та домашніх школах.

Перед нами, вихователями дошкільної освіти, постало питання, які сучасні освітні засоби будуть ефективними при формуванні дошкільної зрілості та формуванні життєвих компетентностей дитини. Які особливості систематизації інформації для дошкільників? Що сприятиме кращому запам’ятовуванню інформації та її використанню? Працюючи над реалізацією Базового компонента дошкільної освіти, завдань програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля», ми зробили висновок, що саме старший дошкільний вік сприятливий для використання сучасної технології «лепбук», оскільки віковий період 6-ти  років припадає на кінець дошкільного дитинства, а загальні показники компетентності старших дошкільників такі:

• провідна діяльність (сюжетно-рольова гра, творча гра, спілкування, навчання);
• форми активності (фізична, соціально-моральна, пізнавальна, мовленнєва, художньо-естетична, креативна активність);
• базові якості особистості (самостійність, працелюбність, людяність, розсудливість, справедливість, самовладання, самолюбність, спостережливість, відповідальність, креативність).

Використання лепбука у старшому дошкільному віці – один з ефективних засобів педагогічного впливу на розвиток творчої особистості дитини, який сприяє формуванню життєвих компетентностей. На четвертому-п’ятому роках життя відбувається трансформація провідної діяльності в суто ігрову, якій притаманні сюжетність, наявність декількох ігрових ролей, правил гри, ігрового використання предметів, спілкування з партнером по грі, наявність особистісного смислу ігрового дійства для самої дитини. А все це може бути покладено в основу інтерактивної взаємодії між дошкільником та дорослим. З одного боку, такі форми роботи, надають можливість надати дитині певну інформацію про навколишній світ, особливістю якої є те, що малюк одержує її не у вигляді вже готової системи від педагога, а в процесі власної активності. З іншого боку, у процесі взаємодії з однолітками та дорослим, дитина опановує способи діяльності, через які пізнає себе, соціум, навколишній світ, взагалі,  механізми пізнання світу через індивідуальну,  групову діяльність.

Ми переконалися, гра – найлегший ступінь для усвідомленого оволодіння надбаннями культури, досвідом людських взаємин, знаннями, способами діяльності тощо. В оновленому Базовому компоненті дошкільної освіти дитячу гру розглядають як одну з основних ліній, що передбачає: «розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому» [4, с. 21].

Подаємо алгоритм залучення дітей до роботи з лепбуком:

• ознайомлення з готовим лепбуком (сюрпризний момент);
• закріплення знань дітей з певної теми через вирішення завдань із «цікавої книжечки» (дидактичні ігри, кросворди тощо);
• пошук, аналіз та сортування готової інформації по темі, яку опрацювали з дітьми (різні способи класифікації);
• дослідницька робота: вибір матеріалів для роботи, збір інформації по темі;
• наповнення основи лепбука за зразком або за самостійним рішенням дитини;
• виготовлення лепбука, використовуючи допомогу дорослого;
• позитивна оцінка діяльності дитини.

Працюючи над лепбуком, розвиваємо креативність – одну з базових характеристик дитини дошкільного віку, що характеризує активну позицію особостості, яка готова приймати самостійні рішення, здатна коментувати процес та результати своєї діяльності, має стійку мотивацію щодо досягнення власних результатів. Розвинена уява дитини, а також її здатність до створення творчого образу характеризується оригінальністю, варіативністю, гнучкістю та рухливістю.

Спостерігаючи за роботою дітей з лепбуками, ми помітили, що це для дошкільника є своєрідною творчістю: дитина дошкільного віку пізнає властивості оточуючих предметів; експериментує з різними матеріалами; створює нові образи, здавалося б, зі звичних речей. Здатність експериментувати, багаторазово виконати будь-яку дію, від якої дитина отримує, можливо, різні результати, приносить задоволення. Будь-яку справу малюка розглядаємо як своєрідну гру – творчість, це сприяє розвитку таких важливих характеристик як:

• швидкість думки – здатність до озвучування більшої кількості ідей;
• гнучкість мислення – здатність переключатися з однієї ідеї на іншу, вміти переносити ідеї з одного об’єкта на інший;
• оригінальність – здатність формувати нові, неочікувані ідеї;
• сміливість – здатність приймати власні рішення;
• допитливість – відкритість та інтерес до вивчення оточуючого світу.

Отже, технологія «лепбук», розширює горизонти перед педагогами  закладів дошкільної освіти використання дидактичних ігор з різних розділів та у різних варіаціях. Їх застосування актуальне при узагальненні будь-якої теми.

Перевагами  використання технології «лепбук» у дошкільній освіті виявлено інтерактивну взаємодію між дитиною та дорослим. По-перше, такі форми роботи надають можливість здобути дитині певну інформацію про навколишній світ, яку дошкільник отримує в процесі власної активності. По-друге, у процесі взаємодії з однолітками і дорослим, дитина опановує способи діяльності, через які пізнає себе, соціум, навколишній світ, взагалі,  механізми пізнання світу через індивідуальну,  групову діяльність.

Методика використання технології «лепбук» розвиває увагу, пам’ять, творчу уяву, забезпечує у старших дошкільників вироблення вміння порівнювати, виділяти характерні властивості предметів, узагальнювати їх за певною ознакою, отримувати задоволення від знайденого рішення.

Цікавою виявилася технологія «лепбук» як засіб взаємодії з батьками. Ми переконалися, що інтерактивний характер, забезпечує кращий зворотній зв’язок. Робота батьків спільно з дітьми над лепбуком надає можливість не тільки цікаво проводити разом час, а й спільно з дітьми працювати над вивченням, запам’ятовуванням інформації та розвитком життєвих компетентностей дітей.

У рекомендаціях педагогам хочеться відмітити, що лепбук – це не просто метод, який допомагає закріпити та відпрацювати отримані знання, це політ фантазії, який може дати гарні результати. Завдання педагога лише надавати вихованцям впевненості у своїх силах і правильно мотивувати на відкриття нових горизонтів.

Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти / Науковий керівник: А. М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф, д-р пед. наук; Авт. кол – в: Богуш А. М., Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л., Гавриш Н. В., Долинна О. П., Ільченко Т. С., Коваленко О. В., Лисенко Г. М., Машовець М. А., Низковська О. В., Панасюк Т. В., Піроженко Т. О., Поніманська Т. І., Сідєльнікова О. Д., Шевчук А. С., Якименко Л. Ю. – К.: Видавництво, 2012. – 26 с.
2. Демидова А.С. Формуємо пізнавальну самостійність у старших дошкільників. / А.С. Демидова /Дошкільне виховання, 2006.– №10. – 10 с. 6. Проколієнко Л.М. Формування допитливості у дітей дошкільного віку / Л.М.
3. Життєва компетентність особистості / За ред. Л.В. Сохань, І.Г. Сохань, Г.М. Несен. – К. : – Богдана,2003. – 520 с. 2. М’ясоїд П.А. Загальна психологія / П.А.М’ясоїд. – К. : Вища шк., 2000. – 479 с
4. Забезпечення наступності між ЗДО та НУШ https://www.pedrada.com.ua/article/2345-zabezpechennya-nastupnost-zdo-ta-nush
5. Лист МОН України від 19.04.2018 № 1/9-249 «Інструктивно-методичні рекомендації щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти»
6. Освітня програма «Впевнений старт» для дітей старшого дошкільного віку / Н.В. Гавриш, Т.В. Панасюк, Т.О. Піроженко, О.С. Рогозянський, О.Ю. Хартман, А.С. Шевчук; за заг.ред Т.О. Піроженко. – К.: ТОВ «Українська академія дитинства», 2017. – 80 с.
7. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське довкілля» / О.І. Білан; за заг.ред. О. В. Низковської. – Тернопіль: Мандрівець, 2017. – 256 с.
8. http://mylektsii.ru/2-13309.html
9. https://studopedia.su/8_58281_lektsiya-.html
10. http://dnzblogspot.com/2018/01/280118_17.html