Концепція Нової української школи пропонує виховний компонент змісту компетентностей, визначених у Законі України «Про освіту». Закладені  основні орієнтири компетентнісного виховання особистості учня можуть творчо наповнюватись конкретним змістом, з урахуванням особливостей функціонування закладу освіти, вікових та індивідуальних можливостей учнів, інших актуальних соціальних викликів [1]. Сьогодні одним із провідних напрямів освітньої реформи є створення принципово нового механізму взаємодії між учасниками освітнього процесу (вчитель початкових класів – вихователь групи подовженого дня – учень – батьки), який має ґрунтуватися на дотриманні принципу єдності їх інтересів.

Цілеспрямованість і результативність  освітнього процесу залежить від того, наскільки узгоджено працюють усі суб’єкти взаємодії. Але це не виключає, а, навпаки, передбачає персональну відповідальність кожного за  сумлінне виконання «свого обов’язку».

Специфіка педагогічної взаємодії виявляється у  поглибленні співпраці, у поліпшенні довірливих стосунків між суб’єктами співдії, у мотивації дітей до належної поведінки через використання прийомів педагогічної технології «Створення ситуації успіху», у спонуканні школярів до якнайповнішого прояву своїх здібностей.

Існують такі форми ефективної взаємодії вчителя і вихователя групи подовженого дня:

• усна, письмова та електронна взаємоінформація педагогів;
• проведення спільних методичних об´єднань, предметних комісій, методичних стартапів, воркшопів, розробка спільними зусиллями учнівських проектів, виховних заходів;
• відвідування вчителем занять групи подовженого дня, допомога вихователю й учням у раціональній організації виконання домашніх завдань;
• допомога вихователя вчителеві в розвитку самостійності учнів на уроках;
• ведення спеціальних зошитів взаємозв’язку.

Взаємодія вчителя і вихователя не обмежується часом, відведеним для уроків та занять самопідготовки, а продовжується і в позанавчальній виховній роботі.

Співпраця з батьками. Відомо, що для успішного формування особистості дитини потрібна партнерська взаємодія школи й сім’ї.

Налагодити контакти з батьками — це важлива складова роботи вихователя.  Співпраця з батьками необхідна для того, щоб спільними зусиллями позитивно впливати на виховання дітей у сім’ї, в школі. Один з найважливіших аспектів такого співробітництва полягає в подоланні педагогічної та психологічної недосвідченості батьків.

Потрібно допомогти їм якомога раніше усвідомити: маленьку особистість треба поважати. Для цього батьків потрібно вчити вмінню спілкуватися з дитиною, з розумінням ставитися до різних виявів дитячого характеру [5].

Крім цього, необхідно скласти план взаємодії з батьками. Ним передбачити різні форми спілкування: не лише надання батькам теоретичних знань та практичних умінь, а й залучення їх до виховної роботи з учнями у класі, до обміну досвіду родинного виховання, до творчих зустрічей, а саме:

1) регулярні педагогічні бесіди згідно із програмою, складеною на основі певного контингенту  батьків учнів;

2) групові консультації з окремих питань виховання і навчання;

3) індивідуальні консультації батькам;

4) залучення батьків до педагогічної самоосвіти, надання допомоги в цій справі;

5) батьківські конференції з обміну досвідом сімейного виховання;

6) педагогічні диспути, вечори запитань та відповідей з проблем виховання та ін;

7) створення блогу (мережевого щоденника).

Враховуючи тенденції сучасного світу, де більшість людей вже не уявляє свого життя без Інтернету і спілкування через Інтернет, комунікація педагогів з батьками його учнів  через блог  є  дуже актуальною та ефективною.

Використання блогів в освітній діяльності надає учасникам спілкування низку переваг та відкриває безліч цікавих можливостей:

• залучення батьків до участі в освітньому процесі;
• інформування (відео, фото, текст) учасників блогу про події та заходи, що відбулись або ще відбуватимуться;
• ведення дискусій на сторінках блогу та навчання учнів і батьків правил ведення такої мережевої дискусії;
• формування в дітей навичок безпечного поводження в мережі, культури інтернет-комунікації;
• допомога в організації цікавого проведення вільного часу учнів;
• реалізація спільних проектів батьків, педагогів та учнів тощо [3].

Завдяки Інтернет — технологіям  перед учасниками освітнього процесу  відкриваються безмежні можливості та вони повинні навчитися активно користуватись цим [5].

На нашу думку, успіх  та результативність взаємодії у вихованні школярів можливі лише тоді, коли  всі учасники освітнього процесу поважатимуть один одного, будуть враховувати інтереси сім’ї, батьківського і вчительського авторитету, коли буде намагання творчого поєднання зусиль у спільній педагогічній діяльності, у формуванні ціннісно орієнтованої особистості молодшого школяра.