У статті розкрито сутність та принципи педагогіки партнерства як важливої складової реформування освіти; проаналізована роль учителя та його функції в реалізації даного підходу; узагальнено найбільш ефективні шляхи налагодження успішної співпраці з учнями та батьками на засадах партнерської педагогіки.В умовах реформування освітньої галузі кардинально змінюється зміст освіти: від знаннєвих пріоритетів до компетентнісного підходу. Не може залишатися без змін і шлях його реалізації, інструментарій впровадження. Застаріла авторитарна система взаємодії між учасниками освітнього процесу відживає, на зміну їй приходить партнерська взаємодія на засадах поваги, доброзичливості, довіри та відкритості. Саме такими характеристиками володіє педагогіка партнерства, що є ключовим аспектом у процесі  становлення та розвитку Нової української школи, місія якої допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками [12].

Для координації, організації та впровадження такої взаємодії адміністрація і педагоги нашого освітнього закладу переглянули стиль, форми та методи співпраці з учнями та батьками, спрямувавши їх у русло активної діяльності усіх зацікавлених в успішному результаті учасників освітнього процесу. Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителі використовують у своїй роботі не тільки стандартні методи організації освітнього процесу, але в більшій мірі виявляють ініціативу і будують навчання і виховання таким чином, щоб «дитина була постійно залучена до спільної діяльності [9]». Також педагоги плідно працюють над змінною формату взаємодії з батьками на основі спільної відповідальності за гармонійний розвиток дітей.

Початкова школа НВК №10 є відокремленим підрозділом Всеукраїнської культурно-освітньої асоціації Гуманної Педагогіки, реалізує педагогічні ідеї Ш.О. Амонашвілі.

Реалізація гуманістичного підходу полягає в демократичному та людяному ставленні до дитини, забезпеченні їй права на вибір, на власну гідність, на повагу, права бути такою, якою вона є, а не такою, якою хоче її бачити вчитель. Педагогіка партнерства бачить в учневі «добровільного і зацікавленого соратника, однодумця, рівноправного учасника педагогічного процесу, турботливого і відповідального за його результати» [2, с. 38].

Сучасне навчання і виховання учнів у нашому закладі базується на засадах нової педагогічної етики, визначальною рисою якої є взаєморозуміння, взаємоповага та творче співробітництво вчителя та учня. Ця мораль утверджує не рольове, а особистісне спілкування (підтримка, співпереживання, утвердження людської гідності, довіра); зумовлює використання особистісного діалогу як домінуючої форми навчального спілкування, спонукання до обміну думками, вражень, моделювання життєвих ситуацій; включає спеціально сконструйовані ситуації вибору, авансування успіху, самоаналізу, самооцінки, самопізнання. Принципово важливою є орієнтація партнерської діяльності вчителя та учня на розвиток творчості – творчої активності, творчого мислення, «здібностей до адекватної діяльності в нових умовах» [6].

Для педагогіки партнерства гуманне ставлення до дитини лежить в основі діяльності педагога, оскільки це не можна замінити жодними технологіями чи освітніми трендами. Освітнє середовище – це та модель, яка формує у дитині певну поведінку. Тому колектив нашого закладу працює над створенням такого розвивального середовища, де б не було проблем з поведінкою дітей, агресією. У жовтні 2018 педагогічний колектив був нагороджений Золотою медаллю на X Міжнародній педагогічній виставці за авторську наукову-практичну роботу «Інноваційне освітнє середовище: нові виклики та сучасні рішення».

На роботі висвітленні форми і методи педагогічної взаємодії усіх учасників освітнього процесу, спрямовані на розвиток цілісної особистості, здатної на прекрасні вчинки, яка вміє навчатися впродовж життя, любити тих, хто поруч, реалізувати свої таланти. Якщо раніше вчитель лише давав готові відповіді на питання, то нині ця траєкторія змінилась. Сьогодні він допомагає учням сформулювати власні питання, вчить їх правильно ставити й шукати на них відповіді. Вчитель має робити виклики учням, мотивує їх добиватися більшого, надихає створювати, тобто виконує роль тьютора, (того, хто допомагає, індивідуально працює, виявляє освітні запити, планує освітню діяльність, організує рефлексію, проектує наступні кроки в освіті, застосовує методи навчання, заснованих на співпраці, активній участі дитини в навчанні).

Саме на розвитку творчості кожного учня засновані прийоми та методи технології ТРВЗ (теорії розвитку винахідницьких завдань), яку активно впроваджують останні роки педагоги нашого закладу. Ця технологія докорінно змінює стиль роботи з дітьми, робить їх вільними, вчить думати, шукати, розв’язувати свої проблеми самостійно, а головне – допомагає  дорослим життєрадісно та винахідливо збуджувати інтерес дітей до творчості, виховує душу, здатну робити добрі і прекрасні вчинки [16, с. 9]. 29 січня 2019 року вчителі початкової школи взяли активну участь у конференції, що презентувала вчитель нашого НВК, тренер НУШ, Бойко Тетяна Миколаївна з теми: «ТРВЗ  як інструмент розвитку критичного мислення та креативності учнів початкової школи», яка проводилась у межах Всеукраїнського Інтернет-марафону.

У нашому навчальному закладі педагоги створюють психологічний клімат, у якому сім’я вважається партнером в освіті, заохочується участь батьків у шкільному житті.

Батьківські збори в традиційному форматі, коли педагог виступає з критикою поведінки та навчальних досягнень учнів, абсолютно не виправдовує себе. Ми шукаємо нові шляхи співробітництва з батьками на партнерській основі. Замість лекційної форми проведення загальношкільних батьківських зборів двічі на рік оголошуємо офіційні дні відчинених дверей. Під час таких заходів організовуємо екскурсії школою, аби батьки переконалися, що для безпеки, здоров’я та розвитку їхніх дітей створені усі умови: відвідування їдальні, кабінету медичного працівника, бібліотеки, кабінету психолога,  спортивної зали та унікального «Зимового саду». Батьки можуть бути присутніми на уроках, особисто спілкуватися з вчителями-предметниками, класними керівниками, які, у свою чергу, висвітлюють освітній прогрес кожного учня. Класні батьківські збори в НВК проводяться за потребою і мають активну форму співпраці.

Підсумовуючи викладене, робимо висновок, що педагогіка партнерства є надважливим інструментом для досягнення мети як початкової, так і  середньої освіти – всебічного розвитку дитини «її талантів, здібностей, компетентностей» та наскрізних умінь, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості [11]. Переконані, що лише засобам й партнерських відносин учителів, батьків та учнів можна досягти бажаного освітнього результату.