Під терміном обдарованість філософи, психологи і педагоги розуміють сукупність здібностей, що дозволяють індивіду досягти вагомих результатів у певному або декількох видах діяльності, що є цінними для суспільства. Вважається, що обдарованість має відкритий і закритий (латентний) характер. У першому випадку наявність обдарованості усвідомлюється людиною, у другому наявність обдарованості нею не усвідомлюється. Усвідомлювана обдарованість може бути цілеспрямовано використана людиною і суспільством, реалізована у різних видах творчої, продуктивної та інноваційної діяльності. У другому випадку вона залишається начебто неіснуючою і тому незадіяною ніким – і таких людей на сьогодні залишається більшість. На жаль, вказується авторами цієї проблеми, більше половини усіх обдарованих дітей не ідентифіковані як такі ані суспільством, ані батьками, ані самими дітьми, через що відбувається пряма втрата їх творчого, продуктивного потенціалу [1]. Ми виходимо при цьому, зазначав В.В. Рибалка, автор «Термінологічного словника із психології та педагогіки обдарованості і таланту особистості», із переконання, яке поширене серед спеціалістів, що та чи інша обдарованість обов’язково притаманна кожній дитині. Питання полягає тільки в її ідентифікації самою дитиною, батьками чи педагогічними працівниками, включаючи і психологів. Адже мова йде про відкриття та про доступ до величезних ресурсів творення, продукування, впровадження у життя різноманітних духовних і матеріальних цінностей. Цей процес ідентифікації обдарованості, переводу її із прихованого, латентного стану у відкритий стан, тобто «відкриття дарувань майже із нічого», часто здійснюється в ході комплексної психодіагностики особистості, коли така латентна обдарованість може бути технологічно «відкрита» для дитини і дорослих, але за умов грамотної ідентифікації, і в подальшому кардинально змінити долю дитини та її оточення [2].

У новій політичній ситуації, яка склалася після здобуття Україною незалежності, простежуються домінуючі тенденції: відродження національної самосвідомості, української духовності, культури і мови, виховання свідомого громадянина України; а також прагнення нашого суспільства до інтеграції у світове, європейське співтовариство. Ці тенденції формуються сьогодні в непростих соціально-політичних умовах, коли народ України, опираючись на допомогу європейської демократії, мусить збройно захищати свою державну незалежність, насамперед проти реального втручання у наше внутрішнє та міжнародне життя Російської Федерації, що довгий час грала керівну роль у процесі історичного розвитку українського суспільства. Така ситуація в Україні зумовила нові тенденції в розвитку самого освітньо-виховного процесу; вони з часом набувають переважаючого характеру для формування політичного, соціально-економічного, культурного життя сучасної української спільноти і виховання підростаючого покоління.

Потреба оновлюваного суспільства у творчих, діяльних і обдарованих, інтелектуально розвинених громадянах, оновлення національної свідомості, відродження духовності викликали необхідність появи нових концепцій в сучасному освітньо-виховному розвитку, зокрема щодо проблеми обдарованості та виховання обдарованої дитини. Адже чим більша кількість обдарованих членів матиме саме суспільства, тим вищий буде його творчий потенціал, тим швидше воно зможе зайняти керівні позиції на світовій арені. Тому загальна розумова обдарованість і виховання обдарованих членів суспільства викликає найбільший і цілком зрозумілий інтерес у нашій країні. Обдаровані і талановиті люди приносять велику користь суспільству, державі, вони є її гордістю. Тому перед суспільством, державою, навчальними закладами і сім’єю постає проблема правильного навчання і виховання обдарованих дітей.

Вважається, що обдаровані діти виділяються із середовища ровесників високим розумовим розвитком, що є наслідком як природних задатків, так і сприятливих умов виховання. Вони виявляють себе найбільш яскраво в таких сферах діяльності, як інтелектуальна, в академічних досягненнях, творчості, комунікаціях та лідерстві, в різних видах економічній діяльності і руховій сфері. Для того, щоб якомога раніше виявити обдаровану дитину, учителям, батькам та працівникам інших сфер педагогічного впливу на молоде покоління у суспільстві варто пам’ятати, що така дитина потребує до себе підвищеної уваги, тому що їй властиві особливі риси характеру, певні особливості у сфері мислення і в навчальній діяльності. Обдаровані діти мають добру пам’ять, особистий світогляд, добре розвинуте абстрактне мислення. В обдарованих дітей гарно розвинуті фантазія і свідомість, теоретичний спосіб мислення. Вони, як правило, дуже активні, прагнуть працювати більше за інших і завжди чимось зайняті.

Обдаровані діти є не лише найбільш просунуті у своєму соціальному розвитку, вони боляче сприймають суспільну несправедливість, вони хочуть учитися і досягають у навчанні практичних успіхів, сам процес навчання приносить їм задоволення. Такі діти здатні краще за інших займатися самостійною діяльністю, особливо в галузі літератури, математики, проведенні дослідів, спостережень. Обдаровані діти вміють критично оцінювати навколишню дійсність і прагнуть проникнути в суть речей і явищ. Вони задають багато запитань і зацікавлені у відвертих відповідях на них. Обдаровані діти із задоволенням виконують складні і довготривалі завдання, проявляють великий інтерес до читання і літературної творчості, мають великий словниковий запас, використовуючи нові досягнення в освітніх технологіях, зокрема мобільний телефон і комп’ютер, а також наукові бібліотеки, спеціальні заклади, подорожі. Завдяки частому звертанню до засобів масової інформації вони в більшості випадків уміють швидко виділяти найбільш значимі відомості, самостійно знайти важливі джерела інформації. Порівняно зі своїми ровесниками вони краще вміють розкривати взаємозв’язки між явищами і сутністю, змоделювати логічні операції, систематизувати, класифікувати й узагальнювати певні явища. Чимало з них ставлять перед собою завдання, виконання яких вимагає багато часу. Проте у таких дітей перебільшені почуття страху, емоційна залежність, емоційна незбалансованість порівняно з їхніми однолітками, обдаровані діти є емоційно більш вразливі.

Пошук і виховання обдарованих дітей та створення умов для їхнього розвитку — це комплексна спільна спланована діяльність батьків, учителів, позашкільних учасників педагогічних процесу: бібліотекарів, керівників спортивних та мистецьких гуртків, молодіжних асоціацій. Над питаннями виховання і розвитку творчої обдарованої особистості багато працювали і працюють зарубіжні педагоги, психологи і соціологи, такі як Ф. Ганьє, Х. Геллер, Дж. Дензуллі, Дж. Піїрто, Дж. Стенйлі, Д. Фельдман; російські Ш.О. Амонашвілі, Д.Б. Богоявленська, Л.С. Виготська, О.Д. Дяченко, А.М. Матюшин, Д.С. Малаков, В.Д. Шадріков, В.С. Юркевич, О.Л. Яковлєва; вітчизняні педагоги нової доби: О.Є Антонова, О.П. Бевз, С.С. Єрмаков, О.І. Кульчицька, В.О. Моляко, О.Л. Музика, Н.В. Телічко, В.В. Рибалка, В.О. Сухомлинський та інші.

Тому сучасному вчителю, вказують відомі педагоги і психологи, для навчання обдарованих дітей необхідно знати їхні психологічні особливості, перейматися проблемами й інтересами; володіти здатністю їх розпізнавати, активізувати і розвивати, мати віру в учня, бути доброзичливим в оцінці дій учня, вміти поставити себе на місце дитини. Учитель мусить бути фахівцем вищого ґатунку — володіти предметними, психолого-педагогічними і методичними знаннями; мати високий рівень інтелекту, широку ерудицію. Він також повинен самовдосконалюватися, постійно працювати над своїм професійним розвитком, бути ентузіастом, цілеспрямованим, наполегливим, впевненим у своїх силах, принциповим у важливих питаннях і водночас гнучким, коли йдеться про другорядне. Як відомо, лише особистість може виховати особистість і тільки талант може виростити талант.

Новоград-Волинський загальноосвітній навчально-виховний заклад «Ліцей імені Лесі Українки» бере участь у вивченні і впровадженні концептуальних засад існування та розвитку європейської спільноти. Робота у цьому напрямку здійснюється з 1999 року внаслідок співпраці з гімназією німецького міста Візентайд, що в Баварії. Засновником цього єдиного у Житомирській області постійно діючого проекту взаємного учнівського обміну є учитель німецької мови ліцею В.В.  Вітренко. Плани (див. Додатки) взаємного стажування гімназистів передбачають не лише ознайомлення в рамках відповідних проектів ЮНЕСКО з історією, культурою, традиціями і побутом обох країн, системами їх освіти та сучасним становищем молоді у суспільстві, суттєвим поліпшенням нашими учнями і учителями практичних знань німецької мови, але й проведення певних соціологічних досліджень у цій сфері. Ця робота спрямована на виховання і розвиток обдарованих талановитих учнів насамперед українського навчального закладу.

Мною особисто як учителем німецької мови і активістом краєзнавчого руху залучаються наші учні до пошукової і позакласної роботи в рамках цього проекту за такими напрямками:

• вивчення історії нашого краю і використання зібраних та досліджених матеріалів на уроках та в позаурочний час, введення цих матеріалів до наукового обігу;
• поглиблене вивчення історії, побуту, духовності і культури етнічних німців на Волині;
• вивчення літератури і мовних особливостей етнічних німців;
• віднайдення матеріалів про наших земляків, відомих педагогів;
• вивчення Новоград-Волинського оточення родини Косачів і Олега Ольжича, який неодноразово бував у нашому місті;
• вивчення процесу інтеграції української школи і навчально-виховного процесу в європейський освітній процес.

Наслідком такої роботи є публікація нових цікавих фактів з історії нашого краю та його німецької меншини у наукових збірниках, книгах і місцевій пресі; ознайомлення широкої маси читачів з новими архівними матеріалами; практичні заходи щодо поліпшення вивчення учнями німецької мови; виховання у них почуття патріотизму і широкого інтелекту. На сьогодні більше 170 обдарованих учнів, вихованців Новоград-Волинського ліцею імені Лесі Українки, внаслідок урочної і позакласної роботи з ними стали за останні 25 років переможцями міських, обласних олімпіад з німецької мови, учасниками республіканських олімпіад; більше 20 осіб стали переможцями і призерами конкурсів творчих наукових учнівських робіт з німецької мови і літератури обласного і республіканського етапів у рамках МАН; 32 обдарованих учнів опублікували на сьогодні під моїм керівництвом результати досліджень у наукових збірниках; 24 виступали з цими матеріалами на наукових конференціях регіонального, республіканського і міжнародного рівнів. 37 учнів, учасників міжнародного учнівського обміну, отримало вищу освіту за кордоном, переважно у вишах ФРН, здобувши звання магістра. Чотири колишні вихованці захистили наукові дисертації. Мною накопичений значний досвід, при цьому вироблена певна система виховання обдарованих і талановитих учнів зі свого предмету на уроках та в позаурочний час, де міжшкільний обмін грає далеко не останню роль. До цього долучаються батьки, німецька гімназія у Візентхайді, Нижня Франконія, німецьке товариство істориків-пошуковців «Волинь», батьки учнів і міська громада. Про що я неодноразово писав у своїх статтях, опублікованих у наукових збірниках, та в книзі «Педагог, спрямований у майбутнє» [3]. Ця книга, до речі, стала лауреатом обласної краєзнавчої премії за 2018 рік.

Наведу лишень декілька прикладів такого виховання обдарованих дітей за різними напрямками.

1. Вивчення історії нашого краю і використання зібраних і досліджених матеріалів на уроках та в позаурочний час, введення цих матеріалів до наукового обігу та до викорристання на уроках у вигляді слайд-фільмів. Постійно мною за згоди і при підтримці батьків організовуються екскурсії учнів з їхніми німецькими однолітками по району, по історичним місцям Волині (Остріг, Рівне, Луцьк, Житомир, Корець, Городниця, міста Київ, Львів та Ужгород, де мешкали етнічні німці), проводиться фотографування і спілкування дітей та проводяться екскурсії німецькою мовою. (Додаток: Фотографія 1, фотографія 1а. Під час екскурсії українських гімназистів у м. Київ у вересні 2017 року в рамках оголошеного “Року німецької мови”, де учні зустрілися з німецьким послом в Україні. Фотографія 2. Учні на екскурсії в столиці Україні у серпні 2017 року, де вони ознайомилися з пам’ятками архітектури, авторами яких були німецькі майстри зодчества,  Фотографія 3. Під час екскурсії німецьких та українських учнів у м. Корець у жіночий монастир у квітні 2018 року). Фотографія 4. Під час екскурсії німецьких гімназистів та українських ліцеїстів у місто Луцьк. Квітень 2019 року.
2. Поглиблене вивчення історії, побуту, духовності і культури етнічних німців на Волині. Постійно проводяться спільні екскурсії по місцям, пов’язаних з історією етнічних німців, у тому числі по місту Новоград-Волинський і району, учнями пишуться реферати німецькою мовою. (Додаток: Фотографія 5. Українські та німецькі учні біля приміщення старої школи в колишній німецькій колонії Анета у квітні 2019 року).
3. Вивчення літератури і мовних особливостей етнічних німців. Так, 2017 році ученицею 8 класу під моїм керівництвом Коханівською Юлією був підготовлений реферат про науково-краєзнавчу і літературну діяльність Ніколауса Арндта, колишнього голови німецького товариства «Волинь», з яким вона виступила у квітні на міжнародній конференції в Нойдітендорфі, Тюрінгія. Оплата проживання, харчування і проїзд на конференцію була здійснена німецьким товариством «Волинь». Цей реферат знайшов своє продовження. Зокрема, на моє прохання, оскільки я також брав участь в конференції, німецькою стороною виділено 150 євро на спорудження меморіальної дошки Ніколаусу Арндту, уродженцю Рівного. Спорудження здійснювалося під моїм наглядом, я та Ю.  Коханівська брали участь у відкритті дошки 25 жовтня 2017 року. У квітні 2018 року я та учениця 10 класу Шуляк Анастасія також брали участь у конференції в Нойдітендорфі. Потім учениця працювала із словниками в бібліотеці гімназії у м. Візентхайді, Нижня Франконія, над темою «Запозичення у пресових виданнях волинських німців у 1930-х роках». Я поставив німецьке товариство «Волинь» до відома, що мною і громадою міста Рівного буде підняте клопотання щодо присвоєння одній із центральних вулиць міста назви “Вулиця Миколи Арндта”, оскільки він був охрещеним у православній церкві. І вже 19 грудня 2018 року відбулося відкриття інформаційної дошки на центральній вулиці біля обласного театру, що відтепер носить назву Миколи Арндта. Перейменування вулиці і спорудження дошки були здійснені на моє клопотання і за участю міської громади, зібрано спонсорські кошти; участь у відкритті дошки взяли онуки Н.  Арндта, які приїхали з Німеччини. Після відкриття дошки в обласній бібліотеці проведено вечір, присвячений Ніколаусу Арндту; участь у вечорі разом зі мною брали і виступали на ньому Анастасія Шуляк та учениця 8 класу Кристина Іщенко. В 2018/2019 році Анастасія Шуляк стала переможницею міського етапу олімпіади з німецької мови, в обласному етапі вона не виступала, а Коханівська Юлія стала переможницею обласного етапу олімпіади з німецької мови. Вона виступала з рефератами також на наукових конференціях в Острозькій академії і місті Новограді-Волинському, має на сьогодні три публікації в наукових збірниках. Анастасія Шуляк матиме одну публікацію за матеріалами реферата, який вона представила на регіональну конференцію. (Додаток: Фотографія 6. Юлія Коханівська в квітні 2007 в Острозькій академії. Фотографія 7. Юлія Коханівська в квітні 2017 року в Нойдітендорфі. Фотограія 8. Коханівська Юлія спільно з членами німецького товариства «Волинь» біля меморіальної дошки Ніколаусу Арндту. Рівне, липень 2018 року. Фотографія 9. Настя Шуляк після конференції в Нойдітендорфі. Квітень 2018 року. Фотографія 10. На відкритті інформаційної дошки в Рівному 19 грудня 2018 року. Foto 11. На тематичному вечорі в обласній бібліотеці 19 грудня 2018 року).
4. Віднайдення матеріалів про наших земляків, відомих педагогів. Часто з обдарованими учнями я працюю в архівах України, готуючи наукові статті, вибираючи наукові матеріали. Таким чином ми працювали із ученицею Зикіною Інною в 2007 році щодо німецького етнічного поета Густава Тичковського у Львові, а потім в домашній бібліотеці Н.Арндта у Візентхайді. Вказана учениця стала переможницею обласного етапу МАН в номінації зарубіжна література. Зикіна Інна закінчила університет у Києві, нині працює в народному господарстві. Нижче наводиться корокий уривок з її реферату про Густава Тичковського та один із віршів німецького поета з моїм перекладом на українську мову.

«У першій половині ХХ століття етнічні німці Волині мали свою художню літературу та часописи, вони створили численні зразки прозових і поетичних творів, різних за жанрами і спрямованістю. Перша проблема, до якої звертаються волинські німецькі поети, це значення Малої Батьківщини для долі німецького етносу. Основні мотиви цих поезій: німці є окремий етнос із яскраво вираженими, присутніми лише їм традиціями і характером, релігійними переконаннями і народними звичаями. Тема Малої батьківщини стала для волинських німців дорогоцінним джерелом їх спогадів, переживань і мрій, що в поетичній творчості посідає одне з центральних місць. Це можна бачити в поезіях Ерни Вольц і Густава Тичковського. Так, у «Пісні волиняків», Густав Тичковський пише:

Wolhynierlied

Wir halten all zum deutschen Volk

Und fest zum Glauben unsrer Väter.

Das deutsche Wort, der deutsche Sang,

Er bleibt trotz Feinden und Verrätern.

Und hat durch soviel Not und Pein

 Das Schicksal uns umhergetrieben,

Nach Süd und Norden, Ost und West,

sind wir doch immer deutsch geblieben.

Drum wollen wir auch fernerhin

So sein, wie Gott es uns gegeben:

Wolhynien ist das Heimatland,

Und deutsch sei Schaffen, Leib und Leben!

Пісня волиняків

Ми, німці, всі з часів старих

Шануємо батьківську віру.

Тож попри зраду й вороги

Наш люд і пісня не загинуть.

Не нарікаєм на талан –

Він нам від Господа у спадок.

Волинь – це наш батьківський лан,

А німці – плід його і статок.

На Північ й Південь, Захід й Схід,

Крізь біль, страждання і злостивість

Нас гнала доля у похід.

Однак ми німцями лишились.

Також працював в архіві та в обласній науковій бібліцотеці у 1997 році з учнем Боронем Олександром, який став переможцем республіканського етапу МАН в номінації українська мова і література. Віднайдені матеріали були використані при підготовці наукової учнівської роботи. Боронь Олександр після закінчення Київського національного університету імені Тараса Шевченка захистив дисертацію, працює в Інституті української мови і літератури НАНУ.

5. Віднайдення матеріалів про наших земляків, відомих педагогів; Фото12. Копія архівного документа (лист, підписаний М.І.Пироговим щодо місцевого педагога Лейби Мендельсбурга). Цей документ та деякі інші були знайдені мною в Житомирському архіві під час роботи з учнями над темою про освіту етнічних меншин в Новоград-Волинському повіті. Повністю цей документ наводиться у книзі «Педагог, спрямований у майбутнє» [4].
6. Вивчення Новоград-Волинського оточення родини Косачів і Олега Ольжича. При вивченні цього питання спільно з учнями я працював у науковій бібліотеці імені Володимира Вернадського (Київ) та в Житомирському державному архіві, де віднайшли і проаналізували ряд документів з приводу оточення родин Косачів і Ольжича у Новоград-Волинському місті і в повіті. Ці документи введено до наукового обігу. Нині вирішується питання встановлення в місті меморіальної дошки з барельєфом Олега Ольжича.
7. Вивчення впливу суспільних факторів і соціальних чинників на формування світогляду та ціннісних орієнтацій сучасних гімназистів України та Німеччини продовжує залишатися і на сьогодні актуальним.

Так, проведені у 2002 році в українській та німецькій гімназіях дослідження серед українських та німецьких старшокласників стали темою наукової роботи випускниць гімназії 2003 року Романюк Тетяни і Романчук Олександри «Сучасні школярі України та Німеччини з огляду на їх соціалізацію» (наукові керівники Вітренко В.В., Ліневич П.К., В.-Д. Гуч). Перші обіжники містили 15 запитань стосовно проблеми правової освіти старшокласників України і Німеччини, вони були розроблені П.К. Ліневичем, заступником директора міської гімназії імені Лесі Українки з наукових питань. Він використав факт місячного перебування вказаних учениць на стажуванні в німецькій гімназії у Візентхайді (Нижня Франконія), а я допоміг з перекладом анкети на німецьку мову і з погодженням анкетування з дирекцією німецької гімназії. Аналогічне дослідження було проведено в листопаді того ж року і серед учнів 9 — 11 класів нашої гімназії, його результати були опрацьовані під нашим керівництвом ученицями. Згодом Романюк Тетяна і Романчук Олександра виступили з результатами досліджень на огляді-конкурсі учнівських наукових робіт в рамках МАН. Результати їхніх досліджень були також опубліковані 2003 року в науковому збірнику Житомирського педагогічного університету імені Івана Франка [5].

Обидві випускниці у подальшому закінчили лінгвістичний факультет Українського Національного Університету “Київська політехніка” і працюють нині за кордоном.

Відповідно до діючого Проекту ЮНЕСКО у 2004 році було проведено чергове дослідження цієї проблеми в українській і німецькій гімназіях під час взаємного стажування. Предметом цього дослідження стали ціннісні орієнтації та окремі соціально значимі поняття, рівень соціальної активності і суспільної свідомості українських та німецьких гімназистів, їх погляди на права і свободи у країнах, способи життя і вплив на них з боку суспільства.

Об’єктом дослідження є освітній процес учнів 10-11-х класів гімназій із міст Візентхайда та Новограда-Волинського. З метою збору матеріалу під час дослідження знову застосовувався соціологічний метод анонімного анкетного опитування; переважна більшість поставлених респондентам запитань носила закритий характер. У процесі накопичення і аналізу зібраного матеріалу були використані також методи особистого спостереження, бібліографічний та порівняльний аналізи.

Дослідження проводила випускниця 11 класу міської гімназії Добривечір Валерія. Анкета залишалася анонімною, вона була поширена вчителем Вітренком В.В. відповідно до рекомендацій кафедр психології та новітньої історії ЖОІППО до 45 запитань, на які відповідали німецькі та українські учні. У німецькій гімназії допомогу у проведенні анкетування надавав керівник проекту міжучнівського обміну Вольф-Дітер Гуч, в українській гімназії вчитель німецької мови Вітренко В.В. Доповнювали результати аналізу окремі факти з інформації місцевої клініки за 2005 рік та з відділу у справах сім’ї і молоді міської ради. Валерія Добривечір взяла участь з результатами досліджень у конкурсі-захисті учнівських творчих робіт в рамках обласного МАН 2005 року, де посіла високе призове місце. Результати даного дослідження були опубліковані також у статті В.В. Вітренка та В.А. Добривечір «Вплив суспільних факторів на формування світоглядних позицій і ціннісних орієнтацій українських та німецьких гімназистів», що була поміщена в науковому збірнику «Проблеми соціалізації особистості у теорії та практиці сучасної науки» [6], який вийшов за підсумками наукової конференції в Острозі.

Валерія Добривечір після закінчення Новоград-Волинської гімназії вступила до видавничо-редакторського Інституту КПІ, брала участь у міжнародних наукових студентських конференціях. Студентка представляла Київську політехніку на наукових конференціях та форумах у Мінську, Москві, Санкт-Петербурзі, Бєлгороді тощо. Вона є випускницею першої «Школи журналістики» при студраді КПІ. Як член НТСА КПІ була одним з організаторів Літньої школи-2008, керувала підготовкою і проведенням чемпіонатів з інтелектуальних ігор в університеті та студмістечку, а після закінчення вказаного Інституту Українського національного університету “Київський політехнічний інститут” успішно захистила дисертацію і нині працює в одному з українських вишів.

У 2008 році дане соціологічне дослідження продовжила учениця 11 класу Слободська Тетяна. Характер змісту опитування залишався незмінним: його основу складали закриті питання, кількість яких було продовжено до 60. Суттєву допомогу у проведенні анкетування надали Вольф-Дітер Гуч та викладачка німецької гімназії Мартіна Шенк. До участі в анкетуванні були залучені учні 9 — 11 класів міської гімназії та СШ № 2. Доповнювали аналізовані матеріали окремі факти з інформації місцевої клініки та відділу у справах сім’ї і молоді міської ради за 2009 рік. З результатами дослідження Слободська Тетяна виступила в 1909 році на обласному конкурсі-захисті творчих учнівських робіт, де посіла високе призове місце. В травні місяці 2009 року разом із керівником роботи вчителем Вітренком В.В. вона виступала на студентській науковій конференції в Українському національному університеті “Острозька академія”. Матеріали її виступу були надруковані в науковому збірнику. Проте оскільки над статтею працював керівник В.В. Вітренко, матеріали опубліковані за авторством двох осіб під назвою: «Вітренко Валентин, Слободська Тетяна. Вплив суспільних факторів і соціальних чинників на формування світогляду і ціннісних орієнтацій гімназистів України і Німеччини / Історія музейництва і пам’яткоохоронної справи в Острозі та на Волині. Науковий збірник» [7]. У подальшому Слободська Тетяна успішно навчалася в університеті “Київський політехнічний інститут”, після якого закінчила німецький університет в Бауцені — Ґьорліці, нині працює ведучим менеджером у фірмі “Лідл” в столиці Баварії — Мюнхені.

У 2012 — 2013 роках було проведено анкетування українських і німецьких учнів, підготовлено наукову роботу на тему: “Соціально-психологічний портрет і ціннісні орієнтації сучасних українських та німецьких старшокласників. (За матеріалами соціологічного опитування)”. Кількість питань в анкеті залишилася незмінною, а от до анкетування, окрім гімназистів, були залучені старшокласники міської СШ № 4. Дана анкета була схвалена доктором психологічних наук О.Л. Музикою (колишній завідувач кафедри психології Житомирського університету імені Івані Франка). У жовтні 2013 року також було проведено анкетування учнів 9 — 11 класів у німецькій гімназії та в старшій школі імені Ніколауса Фая у Візентхайді. Науковий супровід анкетуванння проводили Вольф-Дітер Гуч та В.В. Вітренко, останній також здійснював контроль процесу аналізу та підготовку висновків. Анкетування і його аналіз робила учениця 10-А класу Онищенко Анастасія. Ці матеріали стали основою її виступу на обласному конкурсі-захисті учнівських робіт в рамках МАН. Доповнювали результати аналізу окремі факти з інформації місцевої клініки за 2013 рік та з інформації відділу у справах сім’ї і молоді міської ради. Головна частина матеріалів була передана для друку у науковий збірник університету “Острозьва академія”. Рецензію на проведене дослідження давала Ксенія Петрівна Гавриловська, доцент кафедри теоретичної та практичної психології Житомирського університету імені Івана Франка, кандидат психологічних наук, доцент. Як і попередні, це наукове дослідження проводилося згідно заздалегідь складеного плану. План дослідження з ученицею Онищенко Анастасією і заявка на участь в конкурсі-огляді учнівських творчих робіт в рамках МАН, копія титульної сторінки і тези самої роботи з основними висновками додаються. Вказана учениця після закінчення гімназії вступила до Інституту політології Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка, була учасницею студентського наукового товариства і після захисту в цьому році магістерської роботи планує працювати надалі політологом.

У попередні роки з результатами досліджень знайомилися учителі гімназії. У 2013 році такого ознайомлення проведено не було (за ініціативи дирекції навчального закладу).

У березні — квітні 2019 року анонімне анкетування було проведено серед учнів 9 — 11 класів ліцеїв №№ 1, 4, 11, та учнів 11-х класів міських шкіл №№ 2, 3. Анкета була доповнена також п’ятьма запитаннями стосовно політики діючого Президента України, євроінтеграційних намагань України, війни Росії проти України на Близькому Сході та загарбання Російською Федерацією Криму. Ці питання були узгоджені з професором І.І. Якухном (кафедра суспільних наук Житомирського ОІППО) та працівниками кафедри педагогіки й андрагогіки ЖОІППО. Про дане анкетування повідомлено управління освіти і науки, примірник анкети передано до ІМЦ управління освіти і науки міської ради. Дирекція ліцею № 4 згодом відмовилася віддавати анкети для аналізу, висунувши для цього сміхотворні причини. Керівництво інших вказаних шкіл міста позитивно поставилося до анкетування, дані якого нині обробляються за визначеною методикою. Також направлено традиційного листа до відділу з питань охорони здоров’я і медичного забезпечення міської ради з проханням надати інформацію щодо здоров’я підлітків міських шкіл за 2019 рік. У кінці квітня мною передано директору німецької гімназії листа щодо організації наступного анкетування в німецькій гімназії та старшій школі імені Ніколауса Фая у Візентхайді. Копія листа німецькою мовою та копія обіжника українською мовою додаються. Виїзд з невеликою групою учнів ліцею імені Лесі Українки до Німеччини задля анкетування сплановано на першу декаду червня цього року.

Таким чином, за допомогою зв’язків з німецьким навчальним закладом і залученням обдарованих учнів ліцею імені Лесі Українки до наукових досліджень в рамках проекту міжнародного учнівського обміну пробуджується їх інтерес до творчої роботи, що служить серйозною підставою для вибору ними після закінчення школи вищого навчального закладу і здобуття бажаної професії, у тому числі за кордоном, а також утвердження себе як особистості у майбутньому.

Література

1. Рибалка В.В. Словник із психології та педагогіки обдарованості і таланту особистості. Терміноголічний словник. – Житомир, вид-во ЖДУ ім. Івана Франка, 2014. – С. 184.
2. Валентин Вітренко. Педагог, спрямований у майбутнє. Монографія. – Житомир, вид-во “Рута”, 2018. – 862 с.
3. Т. Романюк, О. Романчук. Сучасні школярі України та Німеччини з огляду на їх соціалізацію / Молодь в умовах нової соціальної перспективи. – Житомир, вид-во педагогічного університету, 2003. – С. 113 –123.
4. В.В. Вітренкo, В.А. Добривечір. Вплив суспільних факторів на формування світоглядних позицій і ціннісних орієнтацій українських та німецьких гімназистів / Проблеми соціалізації особистості у теорії та практиці сучасної науки. Матеріали ІІ Всеукраїнської студентсько-аспірантської науково-практичної конференції. – Житомир, вид-во Житомирського педагогічного університету, 2005. – С. 98 – 114.
5. Вітренко Валентин, Слободська Тетяна. Вплив суспільних факторів і соціальних чинників на формування світогляду і ціннісних орієнтацій гімназистів України і Німеччини / Історія музейництва і пам’яткоохоронної справи в Острозі та на Волині. Науковий збірник. – Острог, 2009. – С. 347 — 359.